Зміст твору «диво» павло загребельний

Планетник справді незвичайне хлоп"ятко. він за словами дідуся кауша    «, правдивий, ві». а також любить природу  «він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене.». планетник завжди    спритний, працьовитий,  цілеспрямований і наполегливий.  «найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. хлопчик і робив це, наслідуючи   • «усе ще ходив безштаньком. закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. бистрі. руки беручкі». • «блаватоокий — у тих очах назавжди поєдналися гострий розум і мрійливість. у них світиться стримана, лагідна, мовчазна душа. у виразі обличчя, в найменших порухах голови вгадується чуйність, сторожкість, напружена увага до шурхотів і запахів. він і птах, і мисливець. в його душі живуть всесвітні тривоги — великий страх, але ще більша цікавість і боязка, невтомна жадоба пізнання». опис

Антось корецький «…оті огидливі речі, оті звіроцтва, ота пекельна ненависть і злоба до брата — та хіба ж таким виром не людських загар може буди владована згода в розхитаній і облитій кров’ю державі? ні, тисячу раз ні! »; «був огрядний і стрункий — красень юнак; його біле благородне чоло обмежали золотисто-каштанові кучері, на виразнім обличчі світились ласкою і відвагою сині очі.» ватажки польської шляхти (потоцький)  «і криклива пишнота, і вираз обличчя, що довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі безсоромні очі, і млява, знесилена постава — нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж мужнього ватага посполитої речі.»