"поза межами болю" характеристика образів.

Оглядівський живе спогадами про сім’ю. В нього щасливо склалося власне подружжя (можливо тому він один вижив, щоб повернутися до сім’ї). Добровський намагався відсіяти винуватця несправедливості життя; Дружина Добровського й Пшилуського — повії. Сабо, із ознаками злобної нетерплячки, чекає найслабшого у танці; Сабо ніхто не чекає з війни. Бояні опановує лише одна думка: блискавична смерть. Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті. А дух Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас… поза межами болю.» Його дівчина наклала на себе руки.

На мою думку, на виховання дитини дуже позначається вплив оточення. У творі "Шпага Славка Беркути" це добре видно. Юлько, який виховувався у благополучній сім'ї, мав гарні відносини з матір'ю, виріс дуже розбещеним та невихованим хлопчиком. Не зважаючи на добрі відносини Славка до Юлька, Юлько ненавидів Славка Беркуту. На це не було ніяких підстав. Славко завжди допомагав своєму другові. Одного разу Славко піддався у турніри по шахматам Юлькові. Після хвороби Юлько Ващук згубив, граючись у снігу, шапку, і Славко, як гарний друг, віддав Юльку свою. Здавалось би, на згевагу та ненависть не було підстав, але Юлько не зважав на це.
Славко Беркута мав гарні відносини з свохм оточенням:друзями, батьками, зі свохм тренером. цей влив оточенні, на відміну від Юлька, зробив Славка мужнім і водночас хорошою людиною. Славко хворів важкою хворобою, алк він зміг її подолати завдяки своїм друзям, батькам.
Наколишнє оточення впливає н людину по-різному, особливо на виховання дітей. Воно дуже важливе для кожного з нас. Оточення навколо дитини позначається, як і у його відношенню до рідних та близькиц людец, так і на поставу дитини в суспільстві. Важливо пам'ятати і те, що суспільство для кожної людини відіграж великк що, і не варто зневажати цим.

Повість починається таким казковим епізодом:

Прямо над нашою хатою пролiтають лебедi. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.

Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу.

I цей увесь свiт трiпоче-мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони одлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. Аби я був чародiєм, то хiба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видiння казки, її нерозгаданi дороги, дрiмучi пралiси i тi гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з бiди малого хлопця.

Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля i вода, птиця в небi й саме небо...

Елементи казковості:казка вкладає в уста хлопчика слово,хлопчик стає меншим,світ міниться в його очах,видіння казки кружляє навколо хлопчика,лебеді виносять на своїх крилах з біди малого хлопця .