Характеристика образив гали козачок из твору витька+галя

Галя – гарна та приваблива дівчина, «тоненька немов вирізьблена», «в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне». Недарма у неї закоїхався Вітька: «Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!.. І треба ж було тобі отак відчайдушно закохатися у Гальку Козачок!». Галя – дівчина смілива та відважна, «в свисті Галька могла заткнути за пояс будь-якого чаплівського хлопця!». Улітку підпрацьовує листоношею. Саме у цьому образі уособлюється ідеал української дівчини. Тримай!

воповіданні «Малорос-європеєць» Володимир Винниченко блискуче описав українського панка Коростенка і його сім’ю.  Начебто «прогресивний» пан хизується технічними новаціями, що запроваджені у господарстві  — кухонною машиною, яка перемішує тісто, автоматичними дверима, і вважає, що все це робить його справжнім «європейцем». Але все це не змінило його нутра. Панок не знає народу, не користується українською мовою вдома (хоча виставляє себе її любителем та навіть написав брошуру малоросійською мовою). Більше того, він так боїться народу, що, прийнявши весільний хід за бунт, розстрілює невинних людей з кулемета.

Характеристика Захара Беркута

 Захар Беркут — центральний персонаж однойменної повісті українського письменника Івана Франка. Він живе у селі Тухля і є  ватажком тухольської громади. Він має  90 років. Все свідоме життя живе інтересами своєї громади. «Громада — то був його світ, то була ціль його життя».

«…Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. …Сад, пасіка й ліки — се була його робота».

Письменник розкриває перед читачем такі риси  характеру Захара Беркута, як доброта, чесність, працьовитість, розсудливість, життєва  мудрість. Ці риси розкриваються у важкий для народу час боротьби з монгольськими завойовниками. Він є автором плану подолання монгольської агресії, закликає на до верховинців та загірян. За його пропозицією відбито раптовий напад монголів на Тухлю.

Патріотизм Захара Беркута яскраво проявився тоді, коли його син Максим потрапив у полон до монголів. Він любить сина, але відмовляється звільнити його з полону ціною поступки монголам. «Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі». Громадянські інтереси для нього важливіші за батьківські почуття.

 «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!» — ось слова Захара Беркута.

Помираючи, Захар Беркут залишає мудрий заповіт своїм односельцям: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас».

Такі риси характеру цього персонажа викликають глибоку повагу у сучасного читача і мають слугувати прикладом для наступних поколінь людей.