Напишіть як скласти досьє? 1. ім'я 2. 3. а що далі які питання я не знаю іть будь ласка бо я хз

Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. наприклад, сміх, біль, радощі, туга. вони є частиною нашого життя.сміх — здавалося б, звичайна річ. ми сміємося, коли нам весело, та й годі. але, якщо придивитися, все не так просто. сміх може грати кілька ролей.ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. він поліпшує настрій людини, добре впливає на здоров’я. як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. а про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. і так зрозуміло! існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.сміх буває також іронічним та сатиричним. такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. з давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. вершиною такого гострого сміху є сарказм. так сміявся шевченко над царями та царицями в поемі “сон”.сміх завжди робив свою справу. при і сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. можна навести ще багато прикладів впливовості сміху. в своїх міркуваннях я дійшла висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще.можливо щось тут знайдеш

Дiва Обiда.

Перше видання цієї книжки, здійснене івано-франківським видавництвом «Лілея-НВ», стало переможцем конкурсу «Книга року-2000» у номінації «Голос душі». А сам автор є цьогорічним лавреатом Шевченківської премії.

«Феномен Римарука у тому ж, у чому й феномен (і загадка) найдавнішого українського мелосу, зокрема – колядок і щедрівок: заховані у них слова – то насправді слова посаджені і пророслі, слова вкорінені, слова, що дають плоди...» – писала про «Діву Обиду» Маріанна Кіяновська. А сам поет в одному з віршів говорить так:

Він у твої також уцілить груди,

бо добрим цей останній міт не буде:

на скронях – сніг...

Із лабіринту виходу немає.

Поезія – Медея, що вбиває

дітей своїх.

Люблю ци вiрши.