Моє ставлення до олеся з оповідання григіра тютюнника "дивак" та прогноз щодо олесевого майбутнього(5 клас)

Григір Тютюнник навмисно обирає зиму як тло подій. Бо саме взимку є холодна тиша, тиша і сніг. їх подовгу слухає вразливий Олесь, замість того, щоб жити за правилами, написаними іншими І» людьми, бо вони йому не підходять.Благородний Олесь не сприймає суворий закон буття «або ти, або тебе» і не хоче жити за ним. Замріяний, він вибачає, коли з ним поводяться несправедливо і огидно. Коли енергійний та експресивний однокласник Федько Тойкало вдарив його, але Олесь не став заводити бійку, лише повернувся і пішов. Але одразу вибачив і був дуже радий — теж незвична реакція — коли Федько, відчувши, що зробив неправильно, ні за що вдаривши Олеся, вибачився і навіть у знак примирення дав Олесю пирога.Дід Олеся, Прокіп, — це людина з великим життєвим досвідом. Він намагається навчити хлопця як жити і змагатись на життя, за місце під сонцем. «Щоб було тепло, треба привозити дрова, щоб їх привозити, треба бити коней, щоб вони йшли», — наставляє дід. Але це не влаштовує хлопчика. «Адже їм боляче», — відповідає Олесь, підбиваючи діда, коли він б’є батогом по конячих спинах. 
Ну а дельше незнаю.

Експозиція: «По діброві вітер виє…».

Зав’язка: «Полюбила чорнобрива козака дівчина..».

Розвиток дії: «Любилася, кохалася, а серденько мліло..», «минув і рік, минув другий козака немає…», «мати хоче дати за старого заміж», «пішла вночі до ворожки», «тяжко мені, тяжко!».

Кульмінація: «Випий трошки сього зілля все лихо загоїть».

Розв'язка: «Взяла зілля, поклонилась», «Вмилась, напилася, Тихо усміхнулась.

Вдруге, втретє напилася І не оглянулась», «Отак тая чорнобрива плакала, співала... І на диво серед поля тополею стала».

Відповідь:

Моя улюблена іграшка - плюшевий ведмедик. Я люблю гратися з ним, кожну мить ми проводимо разом. Одної ночі, коли був повний місяць всі іграшки в кімнаті ожили, і вирішили вийти на прогулянку. І тут почав дути сильний вітер, усі іграшки на чолі з олов'яним солдатиком рушили до прихистку - теплого та затишного дому, від якого вони ще не далеко відійшли. Та тут - ось халепа! Ведмедика здуло, і він полетів в бік гір. Та ніхто цього не помітив - завірюха була надто сильна. Коли всі прийшли та зробили перекличку, то ніхто не зміг не помітити відсутності улюбленої іграшки господині. Всі його шукали, кликали, та не знайшли. Відтоді його не бачили.

Вибачте за трагічний сюжет. Більше придумати не змогла

Пояснення: