Шукаю оповідання ольги кириченко -український віночок.

У віночку нашім

Різнобарвні квіти – 

Символ України

І Дарунок літа.
То ж усім на нього

Подивитись любо:

Гілочку зелену

Узяли у дуба.
Квіточку любистку,

Щоб усіх любили,

І барвінку листя,

Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,

Щоб чорніли брови,

Кетяги калини – 

Для краси й любові.

У вінок вплітають

Колосочки жита,

Щоб могли багато

І в достатку жити.
А в червонім маку,

Що цвіте у полі,

Кров людей пролита

У боях за волю.
Є ще різні квіти

В нашім ріднім краї,

Їх веселе літо

У вінок вплітає.

  Можу запропонувати охарактеризувати Дракона Грицька у такий б:

      Дракон Грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми років і про його існування ніхто не знав. Нікому було його виховувати, малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав м’яса, нікому не чинив кривди.

      Згодом Дракон потоваришував із пустельником, який навчив його грамоти. Грицько почав читати, писати вірші, знайомитись з богословськими творами. Грицько навіть намагається контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. Так він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.

      Проте спокійне життя Дракона триває недовго. Князь оголошує на нього полювання і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. Ніхто не зважає на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває». Всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні цілі.

      Отже, у творі Ю. Винничука Дракон зображується як поет та християнин. Це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла. Грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню

Объяснение:

ответ:дружба наповнює буття радістю, світлом і хвилинами, коли від щастя перехоплює подих.

По-перше, самотність не природна й страшна для кожної люди­ни. Жодні багатства світу не можуть замінити людину, яісій можна довіритися, яка ніколи тебе не зрадить.

Доречний приклад можна знайти у творі Франца Кафки «Пе­ревтілення», де в центрі уваги автора — проблема самотності. Го­ловний герой, комівояжер Грегор Замза, заробляв мало, усі гроші віддавав родині, а оскільки постійно був у відрядженнях, не мав ні друзів, ні дружини. Коли виявилося, що він перетворився на комаху, то навіть родина відвернулася від нього. У хвилини роз­пачу й страждання в житті Грегора не було людини, друга, який підтримав би його. Тому він почувався зайвим і непотрібним у цьому світі.

По-друге, саме з друзями пов’язані найкращі моменти життя, які закарбовуються в пам’яті назавжди. Такі люди підтримують нас у будь-яких ситуаціях. Без них життя втрачає всі барви

Объяснение: