Твір на тему секрет успіху пісні ой на горі та женці жнуть

«Ой на горі та й женці жнуть» аналіз  Тема «Ой на горі та й женці жнуть»: зображення військового походу козаків. Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська. Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина). Жанр «Ой на горі та й женці жнуть»: козацька пісня.  народна козацька пісня і зараз є популярною, у якій оспівується слава й гордість України — Запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії.

ответ:Звичайний учень вивчає історію в школі, а потім частенько забуває її, пішовши з навчальної лави. У вузах і коледжах історія вивчається, але вже мимохідь… Але ж історія дає людині багато цінних знань про світ і життя. Вона багата прикладами того, як варто надходити, як не варто, і які людські дії до яких наслідків призводять цілі народи.

Історія здатна подарувати людині знання традицій і старовинної культури його народу і народів сусідніх. Від того, як влаштований національний костюм до історично сформованої народної кухні. Історія прикладами військових подвигів або досягнень, наприклад, в мистецтві, дає людині право і бажання пишатися своїм народом, та й взагалі людським видом – в цілому. Варто лише раз побачити мозаїки і розписи старовинних соборів, наприклад, щоб почуття гордості і натхнення прокинулися …

Объяснение:

Зрадити в житті державу - злочин, а людину можна?
Як на мене, зрада завжди буде зрадою, тобто, якщо хтось є зрадником, то такій людині не слід довіряти. І неважливо, чи зрадив він людину або свою державу: якщо людина здатна на зраду, то вона є "гнилою" у будь-якому разі. 
Як на мене, єдина різниця полягає у тому, що державна зрада - це злочин, який суворо карається законом, що прописано у Конституції. Зрада ж людини - це поганий вчинок, за який не посадять до в'язниці, але від цього цей вчинок не стає менш огидним. 
Коли одна людина зраджує іншу - вона нібито відміняє, закреслює все те, що поєднувало її з цією людиною. Продовжувати будь-які стосунки зі зрадником - це ризикувати бути зрадженим знов і знов. Як на мене, зрада не буває дрібною або неважливою. Не можна бути трошки зрадником. В таких випадках зазвичай кажуть, що жінка не можна бути "трохи вагітною". Так і зі зрадою: або зрадив, або ні. Третього, як кажуть, не надано. Таким чином, будь-яка зрада, як держави, так і людини - це огидне явище.