Особливості мови в "лісова пісня"

багато людей не розрізняють колядок і щедрівок. але обрядові пісні тобто , колядки і щедрівки виконують лише в певний період – на різдвяно-новорічні свята. колядки співають, починаючи з різдва й до водохрещ, з 7 по 19 січня. а щедрівки виконують лише протягом тижня – від нового року й до водохрещ.

виникли ці обрядові пісні ще до прийняття християнства, і виконували їх лише парубки, котрі провідували селян і вшановували господарів та їхніх діток. у дохристиянські часи їх виконували лише весною, оскільки під цю пору відзначали новий рік. але навіть коли змінився порядок щодо нового року, колядки лишилися незмінними.

як почули добрі люди, та й сказали тихо: “тікай, тікай, бондарівно, буде тобі лихо! ”

«бондарівна» виникла в середині xviii ст., відобразивши один із типових життєвих випадків доби свавільного панування поль­ської шляхти на правобережній україні. це історична . про її над­звичайну популярність свідчить той факт, що вона відома в ста сімдеся­ти п’яти варіантах. у чому ж секрет її популярності? автор-народ поєд­нав у цьому творі гострий драматизм сюжету соціального за­барвлення із глибокою симпатією до сміливої і гордої героїні бондарів­ни. образів-персонажів у і небагато: бондарівна, пан каньовський, старий бондар, селяни — «добрі люди», жовніри. головним є образ бон­дарівни — молодої вродливої українки. у вирішальній ситуації дівчина виявляє себе як горда, вольова натура, здатна на самопожертву, але не­похитна. привабливість особи бондарівни й високий трагізм ґрунтується саме на ідеальній цнотливості української дівчини, що ви­стояла перед пропозиціями й погрозами розбещеного пана каньовського. епізодична постать батька дівчини, старого бондаря, уособлює в собі не лише батьківський біль за втраченою дочкою, а й виражає народне став­лення до події та її учасників.