Твір на тему , , гумор і сатира в поемі «енеїда»

Є цікава легенда: коли боги ділили між людьми таланти, то одна людина обрала собі сміх, на який до того ніхто не звернув уваги, бо не надавали йому серйозного значення. І тільки потім боги схаменулися й жахнулися, побачивши, що людина, озброєна сміхом, може бути сильніша навіть за них. Ця легенда пригадується відразу, тільки-но заходить мова про Котляревського і його «Енеїду».Бурлескний тон проймає всю поему. Він знижує поважні образи, чим викликає сміх.Перед нами з'являється ціла галерея античних богів і героїв. Усі вони зображені в українському одязі й українській обстановці. Оси ми бачимо Зевса, улюблене заняття якого — бенкети й пияцтво:Зевес тоді кружав сивухуІ оселедцем заїдав?Він, сьому випивши осьмуху,послідки з кварти виливав.На богинях грецького Олімпу — спідниці і очіпки. Одягнені в український одяг богині зображені в Котляревського як «зубоскалки, моргухи, дзиґи, фіглярки».Такими ж нікчемними змальовуються герої, під масками яких можна впізнати українське панство. Непробудне пияцтво, обжерливість, бенкети — це панське життя.Щодень було у них похмілля;Пилась горілка, як вода;Щодень бенкети, мов весілля.Всі п'яні, хоть посуньсь куда.За бенкетами — сварки та інтриги, які знову ж таки викликають сміх.І боги, вершителі людської долі, і земні герої зображені Котляревським не просто з гумором, а сатирично. Бурлескний тон розповіді вимагав від поета відповідних слів, які б знижувала високопоставлених осіб, змальовуючи їх зневажливо. Еней «п'ятамизТрої накивав», Юнона «розкудкудакалась, як квочка», Нептун «виринув з моря, як карась», а Зевс на богинь «крикнув, як на гончих псар».«Енеїда» Котляревського сповнена дотепності й українського народного гумору. У своїй поемі письменник зумів правдиво показати важливі явища сучасного йому життя.

     Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених".
     План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики".
                                                   План:
I. Максим Грек:
      1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт.
      2. Роздуми диякона Івана Федорова.
      3. Старець - Максим Грек.
      4. Розмова старця та диякона про книги.
      5. Спогади про юність.
      6. Притча про таланти.
      7. Замислений Іван.
II. Ганза.
      1. Корабель мав від
      2. Цар Іван Грозний.
      3. Доручення Шлітту.
      4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців.
      5. Ув'язнення Шлітта.
III. Гість з Данії.
      1. Посол від датського короля до царя Івана.
      2. Лист від Християна III
      3. Не безкорислива до
      4. Роздуми царя Івана.
      5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим.
IV. Печатний дім.
      1. Час видавати друковані книги.
      2. У пошуках здібних майстрів.
      3. Доручення збудувати "Печатний дім".
      4. Першодрукар - Іван Федоров.
V. Свято книги.
      1. Перша книга - "Апостол".
      2. Стопи книг доступні для людей.
      3. Післямова першої книги.
      4. Роздуми першодрукаря.
VI. Єретики.
      1. Невдоволення бояр та вищих церковників.
      2. Плітки навколо друкарні.
      3. Скрутні часи царювання.
      4. Страшні страти.
      5. Звинувачення в єресі.
      6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.

 

     Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених".
     План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики".
                                                   План:
I. Максим Грек:
      1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт.
      2. Роздуми диякона Івана Федорова.
      3. Старець - Максим Грек.
      4. Розмова старця та диякона про книги.
      5. Спогади про юність.
      6. Притча про таланти.
      7. Замислений Іван.
II. Ганза.
      1. Корабель мав від
      2. Цар Іван Грозний.
      3. Доручення Шлітту.
      4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців.
      5. Ув'язнення Шлітта.
III. Гість з Данії.
      1. Посол від датського короля до царя Івана.
      2. Лист від Християна III
      3. Не безкорислива до
      4. Роздуми царя Івана.
      5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим.
IV. Печатний дім.
      1. Час видавати друковані книги.
      2. У пошуках здібних майстрів.
      3. Доручення збудувати "Печатний дім".
      4. Першодрукар - Іван Федоров.
V. Свято книги.
      1. Перша книга - "Апостол".
      2. Стопи книг доступні для людей.
      3. Післямова першої книги.
      4. Роздуми першодрукаря.
VI. Єретики.
      1. Невдоволення бояр та вищих церковників.
      2. Плітки навколо друкарні.
      3. Скрутні часи царювання.
      4. Страшні страти.
      5. Звинувачення в єресі.
      6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.