Скласти продовження повісті казки земля світлячків 10 речен​

Наш світ ділитися на чорне і біле, темну і світлу сторони, у кожного предмета є своя тінь, тому так складно розмірковувати про добро і зло. напевно необхідно почати все ж з того, що таке добро в розумінні кожної людини. добро-це хороші вчинки думки і почуття, по відношенню до інших людей, це прагнення пожертвувати усім заради іншої людини, це турбота про близьких і рідних, турбота про друзів наших менших, і оточуючих нас людях. творити добро означає безкорисливо людям, не вимагаючи ніякої за це нагороди. добром можна вважати і вчасно сказане слово підтримки і те як ми звертаємося один з одним. що не проявляє свої почуття і думки людина не може вважатися ні добрим ні злим, оскільки тільки наші вчинки роблять нас такими. вважається, що добра на землі набагато менше, ніж зла, і дійсно це так, тому як створити один хороший вчинок набагато складніше, ніж кілька поганих, і тоді говорять, що в людині оселилося зло, він став недобрим і байдужим. в загальному розумінні. зло — це заподіяння комусь шкоди, погані думки і дії. кажучи про те, що простіше створити зло, необхідно відзначити, що заступитися за скривдженого першокласницю — це добро, але пройти повз це вже зло, тому, що навіть не беручи участі в створенні поганого вчинку, але свідомо не перешкоджаючи йому, ми здійснюємо зло. робити добро дуже складно, тому, що далеко не всі здатні зрозуміти його, не кожен готовий прийняти. але добро можна здійснювати кожен день, в дрібницях, навіть висловлюючи слова подяки ми творимо добро, оскільки людині якого ми подякували стало дуже приємно і легко на душі.

Стаття в газету на морально-етичну тему. усі різні — усі рівні який загадковий світ у своїй грандіозній картині — поєднання людських всесвітів. кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше — своїм внутрішнім світом. я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. я один-єдиний такий. мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною. людина має не тільки біологічну суть, а ще й соціальну (політична тварина — так образно висловився арістотель). ми не можемо жити поза суспільством, не створюючи держави. ми постійно потребуємо спілкування, ми не можемо бути самотніми. а той, хто не живе в суспільстві, той або надлюдина, або морально недорозвинена істота (арістотель). ми пов'язані один з одним тисячами невидимих ниток, здавалося б, очевидні речі слід належним чином сприймати, та наступає якийсь момент і комусь захочеться обірвати ці нитки. так починаються війни. проблема «усі різні — усі рівні» стара як світ. стільки зусиль було докладено до вирішення проблеми щодо поєднання рівності й індивідуальної свободи. згадаймо біблію: ми створені за образом і подобою божою, отже, ми — рівні. ми маємо вуха, але не чуємо. тільки в xx столітті ми пережили дві світові війни. експеримент з срср теж не вдався, не вдалося тоді створити суспільство рівності й братерства. яке вже там братерство, коли росія стала «первой среді равних» (й.сталін). на мою думку, західні демократії правильно вирішили створювати в себе громадянське суспільство, яке дає кожному простір для самовираження, самореалізації поза державою, яка схильна нехтувати особистістю. людина приречена на свободу, постійно знаходячись у ситуації вибору. створюючи себе, ми створюємо світ. обираючи себе, ми обираємо все людство. усе надзвичайно просто і надзвичайно складно: «царство небесне» в нас самих. людина створена для добра, добро запрограмоване в ній, інакше людство вже давно б загинуло. дійсність буде такою, якою зроблять її зусилля мільйонів людей. треба зовсім небагато духовної роботи над собою, щоб стати терпимим і сприймати кожного таким, яким він є. ми громадяни одного світу. ми рівні. світ у наших руках. всесвіт один і той же для всіх. мудрі слова були колись сказані сенекою: «я пишаюся не тим, що я громадянин риму, а тим, що я громадянин світу». ми є унікальними й неповторними. ми — часточка загального. ми — рівні. про це слід думати, говорити, писати. саме з таким підходом, залишаючись різними й рівними, ми зможемо захистити це крихітне життя у всесвіті — землю.