Ідейно-художній аналіз вірша"ой ти, дівчино, з горіха зерня"

   Назва: "Ой ти,дівчино,з горіха зерня"
   Автор: І. Франко
   Збірка: "Зів'яле листя"

Рід: лірика
Вид: інтимна

Тема: розповідь про переживання героя через нерозділене кохання.
Ідея: любов може викликати не лише радісні почуття, а й сум, горе.

                                                  Художні засоби:
Звертання: дівчино, ясная зоре.
Ритор. запитання: чом твоє серденько - ключе терня? і подібні.
Епітети: колюче терня, тиха молитва, буря люта.
Порівняння: слово, як бритва; серце бентежить,як буря люта.
Перебільшення: ох, тії очі темніші ночі...
Антитеза: усміх/скрута, радощі/горе.

   Образи твору, порівняння, риторичні запитання, епітети - все це вказує на те, що вірш має стилізацію під фольклорний твір. Це ж стосується розміру та рими.

Розмір: хорей
Римування: аа - бб. (чаром-пожаром, ночі -не хоче)
Рима: парокситонна (наголос на передостанньому складі)

1. У 1663 році.

2. Хмарище

3. Чепурний

4. У боях проти ляхів пошрамовано вздовж і впоперек

5. Троє

6. Яким Сомко, Васюта і Шрам

7. У Лесю Черевань

8.Брат його дружини

9. Колишня польська княжна

10. Бо Череваниха має іншого затя на думці, та й сказали, що спершу треба сходити на прощу і їй снився сон, що чоловік дочки має бути найгарнішим. (Сон матері та домовленість із Сомком)

11.  Черевань та Шрам їхали до Гвинтовки, по дорозі зустрічають натовп, який святкує народження сина у Тараса Сурмача. Вони відмовляються з ними випивати і ті їх лякають чорною радою

12. Їхали у ридвані до Гвінтовки; пидїхав Кирило Тур з побратимом; говорить, що украде дівку

Объяснение: можно за поставить лучший ответ?

Драматургія. У 1914 р. вийшла друком збірка О. Олеся «Драматичні етюди».

В ній уже переважає символістська поетика. Митець успішно продовжив, збагатив українським колоритом традицію європейської символістської драми (Генрік Ібсен, Герхарт Гауптман, Моріс Метерлінк).

Провідні мотиви цієї течії — вічне прагнення людини до кращого, досконалішого життя, туга за сонцем, світлом, «блакитною трояндою» ідеалу й болісне зіткнення цих мрій із суворою, приземленою дійсністю.

Одна з основних тем тогочасної символістської і загальномодерністської літератури — трагічне протистояння непересічної особистості, героя-одинака й сірої, байдужої чи й озлобленої маси («Бранд», «Ворог народу» Ібсена, «Затоплений дзвін» Гауптмана, «Мойсей» І. Франка, «Fata morgana» М. Коцюбинського, «Блакитна троянда», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Царівна» О. Кобилянської).

Объяснение: