myrisik2490
?>

Сочинение на тему минулае вучыть нас як жыть сёння

Украинская литература

Ответы

laplena1982750
З гісторыі можна ўзяць мноства ўрокаў. Мінулае падобна ружы - прыгожай, але з шыпамі. Мінулае - гэта тое, чаго не вярнуць і не выправіць, чаго не забыць і не наладзіць! Мінулае - яго няма, але яно ЕСЦЬ, і нікуды ўжо не падзенецца! У кожнага яно свае, у кожнага яно рознае - часам, аб ім хочацца забыць назаўседы, і нікога не прысвячаць ў падрабязнасці даўно мінулых дзен. У каго-то, гэта мінулае поўна дасягненняў і перамог, такому чалавеку хочацца ганарыцца сабой, у каго-то яно поўна смуткаў і страт, няслушных учынкаў і памылак, а ў каго-то за плячыма жыцце, якая поўная клопатаў, радасцяў і смуткаў, як у іншым, у большасці з нас.

Наша мінулае - наша гісторыя, гісторыя нашых узлетаў і падзенняў, як гісторыя кожнай краіны - розная, напоўнена шматлікімі здзяйсненнямі і проступками, але яна есць, і нікуды ад яе не дзецца. Мінулае вучыць нас сваімі памылкамі ці памылкамі нашых сяброў, яно дае нам бясцэнны вопыт. Хто-то становіцца смялей і упорней, хто-то дабрэй і справедливей, хто-то больш жорсткім і хладнокровней, але якім бы адбіткам не лягло мінулае на нашу далейшую жыцце, яно, несумненна, змяняе наша будучыня.

Але есць адзін важны момант - гэта, як пабочны эфект, ўласцівасць жыць мінулым. І гэта есць няправільна, нават больш таго - небяспечна! Трэба жыць тут і цяпер, у гэтым часе, будаваць свае жыцце дзень за днем, кожную хвіліну. Бо, толькі за сапраўдныя заслугі цэняць чалавека. Працягваючы жыць мінулым, ніколі не пачнеш жыць па-новаму!А бывае і так, што чалавек дамогшыся пэўных мэт у жыцці, так і застаўся на тым адным месцы. Не выключана, што будучыня такога чалавека асуджана на правал. Бо, трэба ўвесь час удасканальваць сябе, ісці наперад, а не жыць тым, што было калі-то. За мінулыя заслугі доўга ніхто паважаць не будзе, так як мінулае - гэта мінулае, якое мы пражылі для таго, каб чаму-небудзь навучыцца, чаго-то дамагчыся і з упэўненасцю ісці далей!
dmitzu8594

Назва : Сучасникам

Автор Олена Теліга

Рід літератури: лірика

Вид лірики: філософська

Жанр: вірш

Тема: патріотичне звернення ліричної героїні до своїх сучасників

Головна думка: ««Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

Іде : прагнення переповнити кожну мить життя, патріотичне прозріння

Художні засоби

Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі

Персоніфікація: купати душу

Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх …  рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»

Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»

Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»

Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»

Інверсія: «в хуртовині сніжній»

Объяснение:

bar02

Новела — це невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням. І автор "Моменту" протягом усього твору тримає читачів у напруженні, причина якого — межова ситуація, яку переживають двоє молодих людей — він і вона. Фінал твору несподіваний: розлука саме в ту мить, коли в серцях обох оселилися любов і щастя.

Однією з визначальних рис неореалізму є наявність документальної основи твору (принцип вірності факту), увага до життя пересічної людини, що маємо у новелі. Підзаголовок твору "Із розповідей тюремного Шехерезади" вказує на те, що факт мав місце. Та й герої твору — звичайні, пересічні люди, але сильні особистості, які не погоджуються з умовами, які їм нав'язує суспільство. Часто у неореалістичному творі увага приділяється промовистій деталі, як-от у творі автор декілька разів звертає нашу увагу на очі героїні, які "горіли" то напруженням, то щастям, були великі, прекрасні.

Сюжетові "Моменту" притаманні напруженість, елементи небезпеки, а імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. У творі нерозривно пов'язані між собою два мотиви — життя і смерті. Все це дає нам право вважати "Момент" саме неореалістичною новелою.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Сочинение на тему минулае вучыть нас як жыть сёння
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*