ОПОВІДАННЯ СІРОМАНЕЦЬ Як Сашко ставиться до Сіроманця? Чому саме так? Що помітив пізніше Сашко в очах Сіроманця? Де вони зустрілися вперше? Який сон щоночі снився Сіроманцеві? Який сон тричі бачить Сашко?

Дружба Сашка із Сіроманцем

Мета уроку: дати характеристику хлопчику Сашку та його товаришеві вовку Сіроманцю за повістю М.Вінграновського «Сіроманець». Розвивати мислення та мовлення учнів; виховувати повагу та любов до природи, кращі людські риси характеру.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійний проектор; повість М.Вінграновського «Сіроманець»; наукова література, де вміщено інформацію про вовків.

Не такий вовк страшний, як його малюють.

Вовка боятися – в ліс не ходити.

(Народна творчість).

               

Хід уроку.

   1. Повідомлення теми уроку. Діти, ви прочитали повість Миколи Вінграновського «Сіроманець», знайомі із сюжетом твору. Сьогодні ми поговоримо про головних героїв –хлопчика Сашка та його товариша вовка Сіроманця. Спробуємо зрозуміти поведінку хлопчика відносно вовків – хижаків, яких ми, зазвичай, боїмося. Охарактеризуємо вчинки хлопця відносно Сіроманця, а також дамо характеристику самому Сашкові.

   2. Твір «Сіроманець» – це повість. Пригадаємо визначення повісті.

Повість – великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.

   • Яку повість ви читали на уроках української літератури в 5 класі?

   • «Повість минулих літ».

   • Що ви знаєте про вовків? (Двоє учнів розповідають  про вовків, використовуючи наочність).

   • Епіграф нашого уроку написаний на дошці. (Зачитати). Як ви розумієте цей народний вислів?

   • Про кого іде мова в цих загадках?

Ой за лісом, за пролісом коні іржуть, а додому не ідуть.

                                                                  (Вовки).

Сам собі у пітьмі світить,

Щоби з’їсти когось – мітить.

                              (Вовк).

По полю гасає, овечок хапає і нас лякає.

                                                   (Вовк).

 

Перегляд слайдів на проекторі. (Різновидності вовків.)

   • Назвати героїв повісті. ( Сіроманець,Сашко, Олександр Степанович, Василь Чепіжний, Надія Петрівна - вчителька, Галя Грушецька – однокласниця, Шевчук, Побігайло, сторожиха баба Маня, Андрійко Лях, батько – Петро Лях.

    -

   • З чого видно, що тварини відчувають добрих і лихих людей, ставляться до них по-різному?

   • Який художній твір із світової літератури розповідає про хлопчика, який не боявся хижих звірів, а, навпаки, дружив із ними?

   • Як Сіроманець поневірявся на чужині в снігах? Що ви відчували, читаючи цей фрагмент повісті?

   • Чим Андрійко близький до Сашка?

   • Чим близький вам Сашко? Які риси характеру хлопця ви можете назвати (любить тварин,добрий, чуйний, лагідний, товариський, завжди прийде на до т. ін.).

   • Чи всі вчинки Сашка ви схвалюєте? Зараз ми з вами поміркуємо більш реально. Діти, ви бачили вовків? Ви боїтеся цих тварин? Подивимося на епіграф нашого уроку. (Читання епіграфа). Ці висловлювання оптимістичні, закликають нас не боятися хижих звірів. Але люди, все ж таки, бояться вовків. Тому що людина не може розуміти, що у вовка на думці. Є такий народний вислів: «Вовк по-вовчому і думає».

   • Повернемося до мого останнього запитання, пригадаємо зустріч у лісі Сашка з вовком. Ст.249, коли Сашко подумав, що стоїть теля, а то був вовк. «Рука Сашка завмерла», «Сашко задерев’янів», «Сашко потроху відторопів, прийшов до тями». Про що говорять ці слова з тексту? Так, хлопчик злякався, адже він не знав, як поведе себе вовк. І вчителька Надія Петрівна його застерігала.

   • Так яких вчинків Сашка ви не схвалюєте? Де він ризикує? (Ходить з ним по лісу, лягає в яму разом із вовком, розрізає мотузки, якими був зв’язаний вовк і т.ін.). І тому ми повинні поважати тварин, не знищувати їх, не ображати, не дратувати не зачіпати. І все ж таки – бути обережними.

   • Завершіть прислів’я: «Скільки вовка не годуй…». Хто ці слова із прислів’я сказав у тексті твору? (В.Чепіжний, ст.270). Чи можна так сказати про Сіроманця? Чому?

   • Є багато народних висловів про вовка. У вас на партах незавершені прислів’я про вовка, завершіть їх. (Робота у парах).

Отже, діти, повертаючись до епіграфа нашого уроку, ми можемо зробити такі висновки, що всі звірі, які заселяють нашу планету, мають право на життя і ми повинні любити природу, звірів, навіть хижих, допомагати їм, як це роблять єгері в лісах, кладуть їжу звірям у годівниці, особливо взимку.

  Але обережними в поводженні з тваринами ви повинні бути завжди, чи то свійські, чи то хижі тварини, тому що повадки тварин часто бувають нам не зрозумілими, їх не можна передбачити. Звір може напасти, коли відчуває небезпеку з боку людини, або щось може роздратувати. А також хвора на сказ тварина. Чули такий народний вислів «Береженого й Бог береже». Але майте на увазі, люди часто теж бувають лихими, а тому теж не можна довірятися незнайомій людині.

Объяснение:

Тарас Григорович Шевченко – один з найталановитіших та найпопулярніших українських письменників. Його творчість стала прикладом для цілої плеяди визначних майстрів слова ХІХ століття. У 1840 році збірник творів Тараса Шевченка «Кобзар» став еталоном української поезії, прикладом для багатьох молодих поетів. Згодом сам Тарас Шевченко став символом боротьби за свободу, патріотизм та символом величі українського слова.Як одна людина завдяки маленькому збірнику віршів змогла стати одним з найвеличніших поетів України? Мабуть, все пов’язано з неймовірною милозвучністю творів Шевченка, ліризмом та такими простими, але хвилюючими сюжетами. Його Катерина (з однойменної поеми) не може не викликати жалю. Шевченко – майстер створювати необхідну атмосферу. Навіть природа у його творах відповідає життєвим колізіям героїв. Спочатку була весна, коли молода Катруся зустрічалася з москалем-кривдником. Коли її вигнали з дому – настала холодна зима.А твір «Утоплена» навіює готичні образи. Дівчину втопила власна мати, яка заздрила вроді дочки. Лілея стала русалкою, почала спокушати молодих хлопців та затягувати їх у своє озеро.Важливими у творчості Шевченка є його історичні поеми. Згадаємо хоча б поему «Гайдамаки». Криваві події української історії показані Тарасом Григоровичем неймовірно правдиво. Тут і вбивства дітей, жінок, злоба народу, зради. Повстання є повстання: Шевченко не прикрашає римами та красивими образами людське горе. Але при цьому герої поеми – патріоти, їх вчинки та слова – інструменти для письменника, який хоче розказати про боротьбу українського народу.Особисто мені найбільше подобаються вірші Великого Кобзаря про його дитинство, родину. Вся творчість Шевченка пронизана болем та жалем за власну країну, неволю на рідній землі, сирітство народу. «Мені тринадцятий минало…», «Садок вишневий коло хати…», «Заповіт» - перлини творчості Шевченка, в яких він розкриває душу і розповідає про свої мрії.

Кожен з нас має особисті уявлення про цінності в житті людини. Дехто живе згідно з тими заповідями, що записані ще у Біблії, але сучасне життя інколи і таких людей змушує нехтувати біблійними заповітами, а дехто і зовсім про них не має гадки. Але з будь яких обставин тільки від нас залежить , як складеться наше подальше життя і яке місце буде зайнято нами у суспільстві. Чи стане воно подібно бур’яну, який заважає рости іншим рослинам та лише засмічує подвір’я, чи буде воно схожим на прекрасну квітку, найкращу прикрасу двору. Чи залишимося ми прикуті до землі, не в змозі навіть на трішечки від неї відірватися, щоб у повній мірі осягнути її велич, чи в нас виростуть крила і ми наче птахи, піднімемося над усім світом, щоб з висоти пташиного польоту милуватися невимовною красою нашої землі, неосяжністю нашого життя. Наприклад, видатному письменнику нашої сучасності Б. Олійнику, на мій погляд, вдалося піднятися над землею і дуже багато розгледіти. Побачив він не тільки простори нашої батьківщини, але й добре розгледів людей, що її населяють. Вважаю, що йому сподобалося не все. Бо є ще багато таких представників нашого суспільства, яких і людьми складно назвати. Вони геть забули про людяність, про душевне тепло, любов до ближнього і милосердя. Такі люди намагаються будувати своє життя за якимись незрозумілими цивілізованому суспільству принципами, відкинувши поняття совісті та честі. Вони не намагаються навіть на мить замислитися над злободенними питаннями та ніколи не ламають голову над своїми вчинками. Вкрасти – і якщо ти не попався – це добре, нагримати на когось без усякого поводу – ще краще. Таких людей бояться діти, їх не люблять дорослі, та й тварини їх обминають десятою дорогою. Для таких нелюдів немає нічого святого, навіть вбити вони можуть лише за те, що хтось їм попався під гарячу руку. Але як це не дивно, вони щиро вважають, що живуть правильно, що існують за істинно вірними принципами, і не мають ніякого бажання розкрити очі, зупинитися хоча б на мить та подивитися на своє життя очами сторонніх людей. Саме такі люди мають лише фальшиві цінності, які заважають нормально жити не тільки їм самим, але й тим, хто знаходиться поряд з цими людьми.
Ти таке вчинив,
Що і статті у кодексі немає ..,
Ти ж найсвятіше – небо – дядьку, вбив,
А це вже вище від людського суду.
Не менш важливе, ніж моральні принципи, у житті любої людини є здоров’я. Дехто вважає, що головне у житті людини – це матеріальний достаток та багатство, влада та змога вирішувати людські судьби, але він дуже помиляється, бо це фальшиві цінності. Бо коли в тебе немає здоров’я, то його не купиш ні за які гроші, а коли ти помираєш, то ніяка влада над людьми не зможе подовжити твоє життя. І навіть коли ти найбагатша у світі людина, але в твоєму житті немає вірних друзів, які б були здатні за першим покликом прийти тобі на до навряд чи ти станеш щасливою людиною. Тому, на мій погляд, істинними цінностями у нашому житті є особисте здоров’я та добробут рідних, добрі взаємовідносини з людьми, друзі та справа, якою займаєшся з задоволенням.