Аналіз вірша ''з нічних молитов" і " із янголом на плечі"

Назва твору: "З нічних молитов"

Автор: І. Малкович.

Рід: лірика

Вид: філософська

Тема: звертання до Господа із молитвою.

Ідея: кожна особистість не повинна бути самотньою, а у створенні та оберіганні родини до й Господь.

Художні засоби вірша "З нічних молитов"

Епітети: самотні душі, темні кручі.

Звертання: Господи.

Метафора: звити кубельце, всели до самітніх душ.

Анафора: хай кожен.../хай світитить.

Строфа: 2 катрени.

Римування: абаб - перехресне (стебельце, душ, кубельце, не поруш)

Назва: "З янголом на плечі".

Автор: І. Малкович.

Рід: лірика.

Вид: філософська.

Тема: розповідь ліричного героя про янгола-охорнця.

Ідея: у кожної людини є невидимий охоронець, що оберігає її від нещасть.

Художні засоби "З янголом на плечі"

Епітети: йде лелійно, сірий маятник, вуста гарячі.

Метафора: виє Ірод, вітер виє, не дихає свіча, вуста дрижать.

Звертання: янголе.

Алітерація (в), (р): віє вітер вировий/виє Ірод мировий.

Порівняння: як дитя.

Строфа: 5 катренів.

Римування: ааба.

Відповідь:

Сьогодні в центрі нашої уваги соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. Перед тим як перейти до аналізу основних образів у повісті  "Кайдашева сім'я" варто пам'ятати  що сміх у “Кайдашевій сім’ї” – це “сміх крізь сльози”, адже їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця.

Омелько Кайдаш

Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили.

Зовнішність Омелька описано так:

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною»

Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити – це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.

Після одруження синів він поступово втрачає батьківську владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого руку.

Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

Маруся Кайдашиха

Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів.

Вона сварлива, конфліктна жінка. Маруся гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою, «терлась коло панів і набралась від них трохи панства».

Також про неї сказано, що «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає» (улеслива, проте лицемірна). Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись.

Позитивні риси її характеру – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок

Карпо

Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний

«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті»

У Карпа складний характер, він впертий, конфліктний, швидкий на розправу.

Мотря

Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

Узявши шлюб, поринула у тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лютість її не мала меж. Так, вона навіть виколола свекрусі око та не переймалась, а раділа цьому.

Про Мотрю в повісті сказано: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у івку».

Її зовнішність описано докладно:

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю».

Лаврін

Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів. Він лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.

Має дуже привабливу зовнішність:

«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір».

Хлопець жартівливий, дотепний, веселий. Він у всьому бачить добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу й грає на сопілці.

Але, на жаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом, конфлікти у родині змінюють і його характер: він стає більш жорстким, конфліктним.

Мелашка

Мелашка – дружина Лавріна.

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк».

Дівчина щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива.

Вона тяжко переживала безладдя в родині. Та поступово навіть і тиха й лагідна Мелашка втягується у сварки й бійки, її характер змінюється, стає більш конфліктним.

Відповідь:

Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку *

Г Юр’ївна (Юріївна), Кузьмович

2.Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку *

Г Ігоревич (Ігорьович), Іллівна

3. Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку *

В Ілліч, Ігорійович (Ігорьович)

4. Помилку допущено в рядку *

Г Володимир Сергієвич (Сергійович)

5. Усі прикметники якісні в рядку *

А веселий, повільний, гострий

6. Лише якісні прикметники вжито в рядку *

Г старанний, синій, багатий

7. Лише відносні прикметники вжито в рядку *

Б вечірній, франківський, книжний

8. Присвійний прикметник вжито в словосполученні *

А лисячий хвіст

9. Лише відносні прикметники вжито в рядку *

В дерев’яний, український

10 Присвійний прикметник ужито в словосполученні *

Б братів зошит

11. Лише відносні прикметники вжито в рядку *

А міський трамвай, золотий перстень

12. Лише відносні прикметники вжито в рядку

А осінній день, дерев’яна лава

Г батькова хата, крокодилячі сльози

Пояснення: