Порівняйте образи тома сойєра і фінна. що обєднує і що відрізняє цих героїв ( риси характеру) ? як вони поводять себе у різних ситуаціях ( у тому чеслі в кульмінаційних)?

ответ: Добре, коли вчитель «вводить» учня до класу. Для цього краще познайомитися з дитиною та її батьками до початку навчального процесу, щоб розуміти інтереси та характер школяра.

Про те, що у класі скоро з'явиться ще один учень, школярів варто попередити принаймні за день до знайомства. Попросіть дітей до з адаптацією новенького, скажіть, що розраховуєте на їхню прихильність. Наголосіть на тому, що довіряєте учням і впевнені у тому, що вони зможуть дружньо поставитися до нового однокласника.

Стрес при зміні життєвих обставин – цілком природна реакція, тому новачок може хвилюватися та відчувати певний дискомфорт. Однак ви можете вплинути на швидкість адаптації школяра в новому класі. Як? Пограйте! Через гру налагодити контакт з малознайомими людьми набагато простіше. Приділіть увагу колективній роботі: намагайтеся зробити так, щоб новий учень не відчував себе непоміченим, але не перетворюйте його на постійний об'єкт уваги всього колективу.

Объяснение:

Є багато дивовижних речей у світі? але на справді? найкраща та дивовижна річ? що трапилася саме з тобою/

Для кожной людини поняття "диво" - має своє значення та поняття. Я на 100 відсотків впевнений, що з кожною людиною на цій землі траплялось якесь диво. Для кожного диво завітало по різному: для когось це був неймовірний випускний бал,хтось побував у незабутніх канікулах за кордоном, хтось отримав подарунок своєї мрії, комусь пощастило здати іспит без підготовки та багато іншого. А осьу мене траплялось таке , що наврядче колись забуду, бо це диво мого життя.

Це почалось минулим літом, як раз на початку літніх канікул, які розпочались не дуже вдало.

Я гуляв у бабусиному дворі, пташки співали, був звичайний спекотний літній вечір. Щоб себе розважити, я відерся на дах літньої кухні. Дах кухні був дуже похилим і крутим. І ось я на самій вершині, де відкривається уся краса правобережжя нашого міста наче на долоні. Але мою замрієність порушило зісковзання моєї ноги вниз і я сстрімко летів, але вже не до неба за мріями, а вниз на залізний паркан з гострими кілками.Поряд з парканом знаходились залізна газова труба, дядьковий прицеп. Я летів з єдиною думкою, як це все скінчиться каліцтвом чи смертю. Я висів на паркані як м'ясо на велелці/ Я нічого не відчував (хоча через усю мою спину пройшли кілька кілків забору), далі лише пам'ятаю, що мене зняли з паркану, та повезли до лікарні (пам'ятаю, як я благав не казати нічого мамі, щоб вона не турбувалась).

Объяснение:

Прости если не то