Іронія у творі олекса стороженко "скарб"

-Добридень, Максиме.

-Добридень.

-Ви знов завітали до України.Чому?

-По-перше, я дуже люблю гостинну українську публіку. По-друге, мені є чим з вами поділитися.

-Не розумію.

-Зараз, коли більшість людей або щось втратила через кризу, або боїться втратити, в мене,як завжди, є нові-старі ліки від стресу.

-Зрозуміло. Ви приїхали, Максиме, з новою програмою!

-А невже українці гадали, що я зможу їх залишити напризволяще в такий час?

-Ви справді впевнені, що ці "ліки" дієві?

-Нема нічого більш дієвішого при розв язуванні проблем, ніж гумористичне ставлення до них. Тоді сірий колір життя змінується на яскраві барви. Таким , яким і повинне бути життя, і я в цьому впевнений.

-І ще декілька слів майбутнім Вашим слухачам.

-За кожного українця на мої виступи. Приходьте, слухайте, лікуйтеся та живіть яскраво і радісно. Криза мине, а нервові клітини погано оновлюються. Бережіть себе.

Я цілком погоджуюся з думкою,що загубленим є той час,який ми не використовуємо для навчання.

На мою думку,для того,щоб чогось досягти в житті.потрібно вчитися.Знання відкривають перед людиною великі можливості,дають сили протистояти негативним факторам,які оточують її.І навіть для того,щоб передати досвід наступним поколінням,треба самому мати міцні знання.

Найбільшим дефіцитом для більшості з нас є саме час.Тому ми повинні раціонально його використовувати,щоб не загубити жодної секинди ,яка б могла знадобитися для набуття певного досвіду.