Розібрати слово література перша буква л означає літера друга буква і означає?

Буква і означає інтеллект, буква т означає текст, буква е означає ерудиція, буква р означає розум, буква а означає абзац, буква т означає творчість, буква у означає урок, буква р означає розповідь, буква а означає автор

Відповідь:

А "ход событий", то це що ?

Тобто, коротко описати як розгорталися події ?

Спершу описано село вка, з якого починається іторія, його походження і жителі  цього села. У селі жило багато козаків, у тому числі рід Судаків, з якого походив головний герой. Далі йде розповідь про те, як татари уночі віроломно напали на спляче село, підпалили, розграбили і багато людей вбили, а ще більше забрали в полон. Серед убитих були дід і мати Павлуся. У полон забрали його батька Степана і улюблену сестру Гануся. Сам Павлусь утік на татарському коні. Коли він втікав, то це помітив вартовий татарин, який вслід йому стріляя і одна із стріл поранила хлопця. Знесилений Павлусь падає в степу, де його знаходить козак Семен Непорадний. Семен надає хлопцеві першу до Пізніше підходить козацький загін Остапа Тріски. З"ясовується, що у цьому загоні перебуває брат Павлуся - Петро. Так Петро дізнається про долю свого села і родини. Козаки думають про те, як виручити бранців, але розуміють, що їхні сили замалі. А тимчасом татарин, який вночі стріляв в Павлуся, їде на його пошуки. З"ясувалося, що хлопець втік на коні якогось татарського вояки, що заховав усе награбоване золото в сідло. Семен Непорадний бере у полон цього татарина. Козаки змушують полоненого показати їм дорогу до татарського обозу. До козаків ще й приєднується козацька сотня Андрія Недолі. Тепер у них достатньо сил і воїнів, щоб спробувати напасти на татарський обоз.  Під час бою з татарами Семен Непорадний бере у полон татарського ватажка - сина кримського хана Девлет Гірея Ібрагіма - Мустафу. Основні татарські сили розбиті, частина бранців утекла, серед них і батько Павлуся. Але сестру Ганусю погнали татари далі в Крим. Брат і батько Павлуся відмовляються йти в Крим виручати Ганусю. Тому уночі Павлусь сам утікає  на пошуки сестри. Під час його пошуків з ним трапляються різні пригоди: розбишака Карим його зраджує, обкрадає і продає татарам-крамарям. Крамарям подобається кмітливий і послужливий хлопець, який дуже швидко вивчив їхню мову. Вони пропонують Павлусеві прийняти їхню віру. Але той відмовляється. Господарю Павлуся здається, що він занадто зухвалий, а тому Павлуся карають і відправляють служити конюхом. Павлусь пробує утекти, але по дорозі його перехоплює татарин та везе назад до господаря. Під час цієї поїздки Павлусь обманює татарина,розказуючи, що той замість винагороди отримає стусанів від його господаря, бо Павлусь ніби то їхав в Україні по дуже важливих справах. Татарин лякається і залишає Павлуся зовсім поруч з будинком його татарського господаря. Утікати знову вже пізно, а тому Павлусеві нічого не залишається як добровільно вернутися знову до господаря. В цей час в дім його господаря приходить мулла, якому наказано знайти будь-яку інформацію про єдиного сина кримського хана Девлет-гірія Ібрагіма. Павлусь вирішив скористатися ситуацією і сказав, що про це відомо лише його сестрі Ганусі, але її забрали у полон. Девлет-гірей Ібрагім (кримський хан) забирає Павлуся до себе в дім, тримає як гостя, а тим часом татари самі розшукують сестру  Павлуся. ЇЇ було знайдено, після чого Павлусь робить вигляд, що нібито сестра  йому повідомила, що син кримського хана у полоні у лубенського полковника. Там його і знаходять кримські посланці. Сина кримського хана викупили і привезли додому. Кримський хан в якості віддяки обіцяє Павлусеві та його сестрі свободу і до в поверненні додому. А ще Павлусь просить у нього викупити з неволі його земляка - Остапа Швидкого.

Пояснення:

ма украинского поэта Николая Вороного, написанная в 1899 году в Полтаве.

Сюжет поэмы навеян летописной легендой о чудодейственной силе травы-зелья евшан (полынь), которая возвращает людям утраченную память.

Актуальная для денационализированных украинцев, эта легенда вдохновила Н. Вороного на поэтическое отображение пробуждения самосознания людей, которые потеряли свои национальные корни. Сам символ евшана, как и многочисленные пересказы и перепевы легенды, были настолько актуальны и понятны на Украине, что не только литературные произведения, но и периодические издания, народные хоровые коллективы, школы выбирали для своего названия слово евшан, а литературный критик Николай Федюшко взял его себе в качестве псевдонима.