Як зупинила берегиня вiйсько потвор (берегиня)? а) здiйняла догори руки б) загнала у воду в) переговорила на камiння. 2. яке стихiйне явище описуеться в легендi "зоряний вiз"? a) потоп б) посуха в) ураган 3. симон стали сльози дiвчини iз легенди "чому в морi e перлини i мушлi"? а) перлини б) срiблом в) водою 4. як перевiряли запорожцi пригоднiсть хлопця бути козаком ("прийом у запорожцiв")? а) чи вмiе битися б) чи на конi iздить в) чи вмiе кашу варт

Нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з уривками пригодницько-гумористичної повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Це надзвичайно цікава історія. Мене настільки захопили події, описані автором, що я пішов до бібліотеки, взяв книгу про пригоди "тореадорів" і залюбки прочитав її від першої до останньої сторінки.Друзі справжні — мов брати рідні

Народна мудрість

Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися.

Повість "Тореадори з Васюківки" теж про гру, вигадку, фантазію.

Дотепна і весела повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» розповідає читачам про вірну дружбу двох хлопців, про їх мрії, фантазії і витівки, про те, які добрі серця мають Ява і Павлуша – два нерозлучних товариша. Ці хлопці у відповідальні і вирішальні хвилини завжди виявляють милосердя, доброту і навіть сміливість.

З головними героями твору ми нещодавно познайомилися на уроках української літератури. Особисто мені ця історія показалася надзвичайно цікавою і мене дуже захопили події, які були описані автором. Основні персонажі повісті – Павлуша Завгородній і Ява Рень – не перший погляд звичайні підлітки, школярі, які мешкають у селі з цікавою назвою Васюківка. Вони, як і більшість їхніх однолітків справжні фантазери і бешкетники, «зривники дисципліни» і той же час надзвичайно добрі хлопці. Ява насправді має звичайне ім’я Іван, але прізвисько до нього назавжди пристало ще у півторарічному віці, коли хлопчик хотів себе назвати «Я – Ваня», а вийшло скорочено – Ява. З того часу оте «Ява» причепилося до нього, як реп’ях до собачого хвоста і майже всі односельці називали його саме так. У Яви було скуйовджене руде волосся, а його обличчя з самого народження було рясно вкрите веснянками. Він був енергійним і відчайдушним хлопцем, ініціатором різноманітних витівок и вигадок товаришів, причому приймав в усіх бешкетах найдіяльнішу участь. Ява Рень мріяв то метро прокласти під Васюківкою, то влаштувати у сели справжній бій биків у виступити разом із Павлушею у якості тореадорів, то організувати у школі художній театр. Але цей надзвичайний хлопчик був здатний не тільки бешкетувати. Наприклад, коли сталася прикра подія з перездачею екзаменів, Ява наполегливо готувався до перескладання екзамену з української мови, ховаючись на вигаданому «безлюдному» острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».

Кращим другом Яви і напарником в усіх його витівках був Павлуша Завгородній. Він був протилежністю свого товариша – спокійним і врівноваженим хлопцем. Він мріяв стати льотчиком, захоплювався малюванням, але не менш за Яву полюбляв різноманітні пригоди і таємниці.

Объяснение:

както так