ВИРШ З НИЧНИХ МОЛИТОВ НАПИСАНИЙ У ФОРМИ

Вірш "З нічних молитов" написаний у формі звертання до Бога.

Для людської цивілізації завжди були і будуть актуальними проблеми, пов’язані з світоглядною орієнтацією людини, з осмисленням нею свого місця і ролі в суспільстві, а також з відповідальністю за власні вчинки, за правильний вибір форм та напрямків власної діяльності. І тут чи не найголовніша роль належить філософії

Саме вона постійно розгортає велику і плідну критично-рефлексійну роботу, інтелектуальні роздуми над глибинними цінностями людського життя, над конкретним історичним призначенням людини, над раціональністю її дій, мораллю ставлення до світу.

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана зі зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.

Объяснение: Кожного разу після прочитання літературного твору тривалий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам'яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості.

Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка "Інститутка". У стана і Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною, навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї, оспівує непереможність визвольного руху.

Символом волелюбності виступає в повісті проста селянська дівчина — Устина, антиподом волелюбності виступає панночка. Марко Вовчок аристократизмові походження протиставила аристократизм духу.

Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний б життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки.

Устина — це жінка-кріпачка, яка зазнала багато горя на своєму віку. Ще з дитинства вона залишилася сиротою і виховувалася в чужих людей, а коли підросла, то її забрали до панського двору. Там Устина відчула весь тягар кріпосницької неволі. Атому її заповітною мрією була воля. "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало..." — говорила вона. Усе життя Устина поривалась до волі, хоча не знала, як її здобути.

Устина неписьменна, але в неї багатий життєвий досвід, вона може робити правильні висновки з побаченого і пережитого, добре розбирається в людях. Панночка, хоч і закінчила інститут, ніяких знань не придбала.

Устина уважна, але ще більше приваблює глибиною та щирістю почуттів. Одружившись із Прокопом, вона стає ніжною дружиною й чуйною подругою, залишається на все життя вірною своєму коханому, якого за непокірливість поміщиця наказала віддати в солдати. Зовсім інша інститутка. Випещена й розніжена, вона не здатна на глибокі й щирі почуття.

Якщо порівняння Устини з поміщицею перенести на кріпаків і панство в цілому, безсумнівною є моральна вищість людей праці над кріпосниками. Автор підкреслює: навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.