До ть! Потрібно таблиця про твір "Вітька+Галя або повість про перше кохання". В таблиці комічні засоби, та іх приклади (цитатами можно?)

Відповідь:

Смішні ситуації сюжету

- Ходити всю ніч по кімнаті та думати про даму серця

- Серенада під вікном баби Хіврі

- Зілля баби Векли

- «Побачення» Вітька

- Дуель

- Вміст кобури Причепи

- Стрижка Вітька

- Будильник у кінотеатрі

- Похід за сливами

- Сватання Галі

Перекручення персонажем слів, не розуміння їх значення

«А для чого якомусь там опудалу така розкішна сомбрера?

…Підеш і без візиту. Чого це ти будеш надриватися. Радій, що вона тобі рандеву назначає. До тебе дійшло?

Використання цитат інших персонажів

…Так, на даному етапі, як каже наш міліціонер

…Жаль, звичайно, серенади, та, як каже голова колгоспу, на помилках ми всі вчимося.

…Треба вже від слів активно переходити до діла, як каже голова колгоспу.

…Дери його батько, як дід Свирид каже.

…З чужого похмілля голова тріщить, як каже голова колгоспу!

Вживання несподіваних порівнянь

Вітька Горобець, мужчина з життєвим стажем в чотирнадцять неповних років.

Лихом цивілізованого людства, на думку Вітьки Горобця, були перший зубний біль і перше безнадійне кохання.

Соловейком треба заливатися, а ти ревеш, як бугай Кордебалет!

Ех, любов, мучителько людська!

І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на страту.

Вживання гіперболи та літоти

Може, завтра лежатиме він біля ставка з простреленими грудьми і над ним у жалобі схилятимуться три плакучі верби?

Вживання приказок, прислів’їв, фразеологізмів

Та чого це ти швендяєш по хаті, як на цвіту прибитий?

Але ти маєш друга, котрий за тебе не те, що серенаду напише, в огонь і воду за тебе піде!

Золотих гір не хочу обіцяти, бо в мене всього десять копійок. Як кохає, то хай кохає з десятьма копійками.

Пояснення:

старий шрам був сином паволоцького попа чепурного, вчився в київській братській школі й сам вийшов на попа. але коли піднялися козаки з гетьманом остряницею проти уніатів, не всидів у парафії й пішов до козацького війська. поляки швидко гасили полум’я всіх повстань, і в україні продовжували творитися безчинства та неподобства. шрам зупинився в зимівнику серед дикого степу на низу, взяв за жінку полонену туркеню, проповідував слово боже і чабанам. побував скрізь, так загартувався, що велика користь і підмога з нього була під час хмельниччини. пошрамовано його вздовж і впоперек, тому отримав прізвисько — шрам. сини підросли, стали козаками; двоє полягли в бою, залишився тільки петро. відчувши, що занепадає його сила, шрам зложив із себе полковництво і почав служити богові.

але знову почалися на україні негаразди, сварки й кровопролиття за гетьманську булаву. шрама мучила думка, що загине від цього україна. тому правив мирянам: “блюдітеся, да не порабощенні будете; стережіться, щоб не дано вас ізнов ляхам на поталу! ” коли помер паволоцький полковник, шрам сам зголосився послужити громаді, і його обрали знову. задумався полковник, як україну «на добру дорогу вивести». пустив поголоску, що нездужає, а сам виїхав на хутір для поради.

О. стороженко у своєму оповіданні повчає  читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм…так, у творі автор зазначає: 1) «глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю». 2) «зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій павлусь. бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба». 3) «зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи». 4) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав…» 5) «не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть…»