Які засоби комічного використав П. Глазовий у гуморесці "Еволюція"?

Чи легко бути лідером?

Це, скоріше, риторичне запитання. Адже усі чудово розуміють, що людина бере на себе певні обов'язки та відповідальність, коли збирається стати лідером тієї чи іншої соціальної групи. Це можуть бути: шкільний клас, громадська організація, політична партія, компанія друзів, команда з волейболу тощо.

Дехто каже, що лідерами не стають, а народжуються. Я вважаю, що така думка не зовсім вірна. Лідером може стати майже кожен. Все залежить від бажання. Якщо воно є - значить є всі шанси бути повноцінним лідером майже будь-якого колективу. Віра в себе, усвідомлення відповідальності за "колектив" і безперервна робота над собою - це мінімальний рецепт успішного лідерства.

В літературі ця тема розкривається дуже часто. Ми звернемо увагу на поему Івана Яковича Франка "Мойсей".

Пророк водив єврейський народ сорок років і люди ходили за ним. Він вірив у те, що разом вони знайдуть землю обітовану, а люди - вірили йому. Варто було Мойсею засумніватися в тому, що він робить на одну секунду - і все "зникло". Основа лідерства - віра в себе і в поставлені цілі.

Схожа ситуація відбувається і в драматичному етюді Олександра Олеся "По дорозі в казку". Головний герой прагне вивести натовп із темного лісу до світлої казки. Він вірить, що існує ще щось окрім цього сумного місця. Герой помирає зневіреним, тоді натовп вертається до лісу.

Автор чудово розкриває тему взаємин лідера з колективом. Олександр Олесь за до алегорії показує наскільки складно буває довести людям, що вони живуть у темному лісі, в страшному болоті, з якого є вихід. Люди бояться змін, навіть позитивних. 

Тож, бути лідером - робота не Це надзвичайно цікаво і соціально корисно. В той же час, це досить складно і не кожен здатен довести справу до кінця

Объяснение:

"Чи потрібно добром відповідати на зло?"-багато хто з нас, не раз у житті, задавався цим питанням. Той, кому хоч раз хтось заподіяв будь-якої шкоди, образив, насварив, чи навіть косо глянув, ставав перед легким, але тільки на перший погляд, вибором і говорив сам собі:"Що я маю робити? Відповісти злом на зло, але почуватися негідною людиною? Чи зробити натомість щось хороше, і, можливо, тим самим, вийти із ситуації переможцем?". І ні для кого не є секретом, що багато людей, у таких випадках, обирають перше. Можливо, це і не погано, у деяких вийняткових навіть випадках-правильно. Але Ви тільки поміркуйте над тим, наскільки б на світі стало менше зла, якщо б кожен з нас на щось погане відповідав добром. Скільки б поганого можна було уникнути. Наш світ би став майже ідеальним. Але завжди є "але". Якщо я зараз подумаю:"Так, я більше ніколи не вчиню нічого злого і поганого"- невже хтось повірить, що я не лукавлю,і не через те, що людська натура є настільки погана, а тому, що це здійснити, по суті, не є можливим. Багато поганого робиться випадково, також люди дуже часто роблять щось не подумавши, як про це ще кажуть "на емоціях". Це питання є дуже глубоким. На нього не можна дати однозначної відповіді, але можна спробувати не робити того, за що потім буде соромно, безумовно, неможливо уникнути усіх помилок, але якщо намагатися не відповідати злом на зло, а навіть спробувати зробити добро, багато що може змінитися у ліпшу сторону. Самовдосконалення- шлях до успіху, якого всі так прагнуть. Може треба почати з себе?