Цитата характеристики герасименко квитки з комедії "сто тисяч "

Цитатна характеристика:

-  «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;

- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;

-  «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;

- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;

-  «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…

-  «…бере і в свого, і в чужого»;

-  «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;

кінь шептало відрізняються від інших тим що він був біля нього не було можливості самовираження та самоусвідомлення як у будь-якої людини.

щоб ти розумів що він не такий як всі, він був незвичайним. він згадував свою маму яка працювала в цирку, згадував розповіді про своїх предків.

усвідомлення своєї не звичайності дозволило йому побачити Степана. кінь засумував ти вирішив повернутися до конюшні. перед тим як знову там з'явився він захотів стати як інші коні заради цього він вилився в багнюці.

так само і люди які хочуть відрізнятися від натовпу які не хочуть діти одним шляхом з сірими людьми і тільки сили вдається відстояти свою думку. своє власне "я"

Объяснение:

Напевне ,кожен з нас хоча б раз замислювався або порівнював насолоди життя в місті та селі.Звичайно,плюси є що там ,що там,але на мою думку спадає те,що все-таки їх більше в селі. По-перше,маю наголосити,що як не крути,повітря в будь якому місті набагато гірше чим в селі.Чим сільські люди і користуються.Свіже повітря йде на користь і їм,і худобі,якої там купа,і рослинам.Тільки но починається весняний сезон трудівники-селяни беруть вила,лопати ,заводять трактори та й гайда орати землю,для того щоб десь в квітні починати садити різноманітні овочі та фрукти.Цим переважно займаються чоловіки.

Крім цього,починається випасання худоби:корів,кіз, овець. Для них це добра пора,бо земля покривається рослинністю,оживає , набирається соку,і звичайно впливає на це чистота повітря.Чим смачніша трава тим смачніше молоко. Молоком в селі займаються доярки.Вони чітко знають коли тварина має повне вим'я,і хутко спішать на поміч.А скільки всього можна зробити з молока,починаючи з масла або сметани ,закінчуючи сиром.Цим займаються теж люди,–але враховуючи можливості технологій,–зі спеціальним обладнанням. Раніше ж жінки робили молочні продукти власноруч.Це довга й виснажлива робота.

Звичайно на жінці в селі лежить багато клопотів, напевне більше ніж на чоловіках:діти,прання , приготування їжі,прибирання в хаті.І це виснажливо,тому коли є вільна хвилинка то господиня може або заснути ,або повишивати.

Життя селян складне для зрозуміння тим хто живе в місті,вони прокидаються рано вранці,щоб більше встигнути,в цей час місто ще спить.Але якщо люди живуть,то напевне не все так складно.З часом звикаєш,як не як.

В будь-якому випадку,ми повинні поважати сільську працю,бо багато чого вони роблять в користь місту.Не треба вважати,що село це бідність та дикість,багато талановитих людей є вихідцями саме з села,які зробили не лише промисловий переворот в Україні, а й багато інших важливих дій ,з надією на встановлення нації.