10фактів про життя лини костенко !

  У 15 років вона вже читала Дідро, Гельвеція, Платона, Аристотеля … Закінчила школу з медаллю. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу (з 1963 до 1977 в Україні твори Костенко не друкувалися. У відповідь на таку жорстоку ценцуру, поетеса навіть оголосила голодування. Після Чорнобильської катастрофи Ліна Костенко — єдина з українських письменників — майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону. Та висвітлювала цю трагедію у своїх віршах. Ліна Костенко  — почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Улюблений музичний твір Ліни Костенко — «Реквієм» Верді, особливо «Dies Irae» («День Гніву»). Відмовилась від звання Героя України, так як для неї політичні заслуги неважливі, так як покликання письменника — лише писати.
Ліна Костенко: нагороди Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». Почесний доктор Львівського національного університету. Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002). Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність») Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000). Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000). Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!» Відзнака «Золотий письменник України», 2012 У листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча. У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Лінакостенко.

Дружба – это слово занимает одно из первых мест в жизни каждого человека. В нашей жизни происходят разные события и складываются разные ситуации, не всегда счастливые. Именно в моменты, когда тебе плохо и нужна поддержка, мы узнаём людей, которые находятся рядом и называют себя лучшими друзьями. Но для разных людей понятие дружбы разное.

Для некоторых, дружба всего лишь средство хорошего времяпровождения. А для меня – это средство общения с близким по духу человеком, уверенность в том, что при необходимости он всегда придёт ко мне на так же как и я к нему. Настоящий верный друг никогда не обидит, не причинит тебе боль, для него неважно бедный ты или богатый, неважен твой статус среди остальных. С ним можно поделиться любой своей проблемой, и он подскажет и всегда подбодрит. С другом легко и уверенно в каждой ситуации. Друг – это такой человек, который выслушает все твои горести и обиды, которому не страшно доверить самые тайные мысли и секреты. Как сказал один знаменитый мудрец: Настоящий друг – это человек, который выскажет тебе в глаза всё, что о тебе думает, а всем скажет, что ты – замечательный человек.

Автор невідомий

Назва «Чи не той то хміль»:

Жанр: історична пісня.

Рік написання/видання приблизно 1649

Літературний рід: ліро-епочний твір

Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.