Сенкан до образу ганна з твору наймичка т.г шевченко

Ганна
Проста, рішуча
Поважає, підкидає, любить(оберігає, виховує)
Самопожертва заради своєї дитини
Наймичка

Казка зазвичай складається з 3 частин: зачин ( «Жили - були » ) , Основний частини (події ) і Кінцівки ( " Стали вони жити - поживати і добра наживати " ) , де ситуація дозволяється (зазвичай щасливим фіналом ) .
1 ) Ідея вашої майбутньої казки . Добре , якщо візьмете зошит або відкриєте текстовий редактор і напишіть першим рядком : « Ідея- добро завжди перемагає зло». Будь-яка з подібних рядків може бути ідеєю казки .2 ) Запишіть вікову категорію , якій призначається казка . Придумайте назву , воно повинно інтригувати .3 ) Жанр казки ( про тварин , чарівна , соціально -побутова ) . У якому з них ідею легше і цікавіше втілити .4 ) Сюжет . Чим гостросюжетному буде казка , тим вона цікавіше. Ваші персонажі повинні подолати будь-які перешкоди , можливо - битися з ворогами і неодмінно перемогти їх. Приблизний план , ще без чітких дійових осіб , імен та пр.5 ) Які герої необхідні у вашому сюжеті , складіть список. Не беріть занадто багато героїв. Пропрацюйте образ кожного героя: як його звуть (ім'я героя може бути пов'язано з якою-небудь особливістю його характеру) , як він виглядає , як одягнений , його риси характеру , звички , особливості поведінки .6 ) Тепер написання казки . У процесі можете змінювати і риси героїв , ускладнювати чи спрощувати сюжет , додавати в нього якісь нові хитросплетіння .
Коли казка написана - перечитайте її , переконайтеся в тому , що мова вашої казки - живий , яскравий і грамотний . Через декілька днів поверніться і перечитайте - чи не варто щось виправити , чи всі цікаво і виразно написано . Якщо так , то запропонуйте прочитати нове творіння вашим друзям , прислухайтеся і до їхніх порад.

 До неї підходить возний Тетерваковський, гарно одягнений панок. Він починає освідчуватися Наталці: «Не в состоянії поставить на вид тобі сили любві моєй. Когда би я іміл — теє—то як його — столько язиков, сколько артикулов в статуті ілі сколько зап'ятих в Магдебурськом праві, то і сих не довліло би на восхваленіє ліпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечності». Наталка йому відмовляє, говорячи, що він пан, а вона сирота, він багатий, а вона бідна, він возний, а вона простого роду, отже, по всьому видно, що вона йому не під пару. Возний продовжує умовляти дівчину: «Так знай же, що я тебе давно уже — теє-то як його — полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село». Наталка співає йому пісню: