Характеристика ханського сина в поемі «євшан-зілля»

 В поемі «Євшан-зілля» достатня увага приділена постаті хана. Це людина високого титулу – багатий правитель серед половецького народу.  Вперше про хана згадується словами «тяжко віку доживати під вагою самотини». Звідки читач розуміє, що персонаж – уже стара людина.  Хан люблячий батько. Засмучений та зажурений без сина, «світ увесь йому здається без краси і без принади», бо вже декілька років його рідна дитина зростала  далеко на чужині. Та батько не втрачав надію.  Винахідливість та здогадливість змусили звернутися за до до гудця. У словах звучить ввічливість, повага до народного татарського співця, емоційність почуттів, мудрість. Також хан шанує звичаї свого народу. Просить заспівати синові рідну половецьку пісню «про життя привільне … та … вдачу молодецьку». Вважає, що пісня нагадає синові хана почуття обов'язку до народу, матері, батька.

Риба була занадто балакуща. Вона говорила без упину. Це нікому не подобалося. Незвичайну рибу вигнали з табуна. ЇЇ взагалі вигнали з води, і вона стала жити на березі. Тут вона розмовляла сама з собою, не знаходячи співрозмовників. Але одного разу вона підійшла до рибалки. Він взяв її до себе у човен. Так вони подружилися, стали співрозмовниками. І от одного разу рибалка запросив рибу до себе в гості. Риба прийшла в той час, коли жінка саме готувала обід. Жінка побачила рибу і засмажила її на сковороді.

Більш безглуздої історії я в своєму житті не читав. Шкода мені вас, любі дітки...

Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше.
Знаю одного героя, про якого перша думка також була несправедливою. Микита Кожум’яка — людина, про яку одразу не скажеш, що вона дужа та розумна. А цей хлопець не раз допомагав позбавитися печенігів.
От і цього разу він зумів перемогти. Сталося так, що князь Володимир уклав угоду з печенізьким ханом: чий боєць переможе велетня-бика, того й перемога в бою. Привели до князя Микиту. Цей сором’язливий хлопець, на перший погляд, зовсім не міг би здобути перемоги. Однак щойно Микита Кожум’яка опинився поруч із биком — вирвав з нього шмат м’яса голими руками. Бик впав на землю та й помер. Так Микита переміг не лише бика, але й печенігів.
Ворогам не вдалося одразу побачити велику силу і міць Микити; вони не виявили поваги до хлопця та були за це покарані. Князь Володимир на тому місці збудував місто Переяслав, яке стало кращою обороною проти печенігів та інших ворогів, що нападали на Київську Русь.