Відповідь:
Означеннями «зелений», «голубий», «ніжно-фіалковий» лірична героїнявірша І. Жиленко «Підкова» характеризує сніг
Цитата: Була зима. Ішов зелений сніг. За ним — рожевий. Потім — фіалковийКруг них світився то зелений сніг, то голубий, то ніжно-фіалковий.
Головними міфологічними персонажами календарно-обрядових пісень літнього циклу є : Купайло, русалка
За прикладом звернемося знов до свята Купала. З ним пов’язані два найголовніші міфічні персонажі — Купало та Марена. Марена — володарка небесного водного царства. Марена, як і богиня смерті Мара, сильніша за вогонь, для нього вона смерть.
Здібності до характерництва мав герой твору В. Рутківського «Джури козака Швайки» Санько
Пояснення:
Час (хронос) художнього твору завжди відрізняється від реального історичного часу. У творі час може виражатися за до датування, вказівки на тривалість подій і діалогів героїв.
Автор може застосовувати прийоми „розтягування”, „уповільнення” часу, згортати його до маленької ремарки (наприклад, „минулої зими”) або узагалі „зупинити” (щоб зробити ліричний відступ).
Хронологічний час — це той, який можна виміряти за до секундоміра; дозволяє розміщувати факти чи події в певний час. Вимірюйте короткі проміжки часу, такі як секунди, хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки чи десятиліття.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Нужно написать характеристику марусi i василя из твору григория фёдоровича квитка-основьяненко.
В образі Марусі втілено всі найкращі якості української дівчини. Автор наділив її прикметами національності. Мова цієї дівчини — незвичайна. Вона пересипана різною пестливою лексикою, словами із різним емоційним забарвленням. У своїй мові Маруся використовує прислів'я та різні вислови.
Крім цього, хотілося б зазначити те, что дівчина дуже покірна. Незвачаючи на свою закоханість, вона не пішла проти волі своїх батьків, а скорилася їм. Це характеризує її повагу до рідних, теплі стосунки та хороше ставлевння до них.
Будучи дочкою багатого селянина, вона полюбила звичайного юнака — Василя. Її не цікавило те, що він був сиротою, вона не зважала на його бідність й на те, що хлопець працював в иісті свитником. Марусю привабив внутрішній світ хлопця, вона любила його не за матеріальні багатства, а за духовні.
Ці справжні, а головне, щирі почуття мене надзвичайно вражають. Не кожен вміє чи може любити по-справжньому. Але Маруся — справжній доказ цього. Також, неабияким є сам образ головної героїні: "Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Маруся — ідеал української героїні, адже, саме такими є наші, українські дівчата: вродливими, ввічливими, працьовитими, розумними та щирими!
2. Образ Василя та образ Марусі, ніби поєднані між собою: гармонують одне з одним. В них є багато спільного й дуже мало відмінного. Василь дуже працьовитий, так само, як і Маруся. Будучи бідним, він працює свитником у місті. Хлопець дуже ввічливий, скромний. Його портрет можна описати такими словами: "Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…». Образи обох персонажів дуже подібні й написані у фольклорному дусі: Маруся — ідеал української дівчини, а Василь — справжній українськиц парубок.
Хотілося б виділити почуття Василя до Марусі. Вони щирі, правдиві, теплі... Це любов з першого погляду. Неможливо уявити, яким щасливим він був, коли діщнався, що Маруся його теж любить.
Василь дуже чутливий, його життя сповнене значних переживань. Взнавши про смерть коханої дівчини — вирішив покінчити життя самогубством, але вибрав інший шлях.