Твір: "образ гетьма івана мазепи у світовій літературі"на 1, 5-2 сторінки

На сучасному етапі про Мазепу можна го-

ворити як про образ-символ, символ прагнен-

ня українців до свободи та самоствердження,

символ – українського європеїзму. В сучасних

суспільно-політичних умовах цей образ набув

особливої актуальності. Тому, на нашу думку,

доцільно детально проаналізувати образ ге-

тьмана, окресливши тенденційність до рецеп-

ції його постаті. Висвітленням цього питання

займалися Д. Наливайко, Д. Донцов, Ю. Лаврі-

ненко, В. Братко. Вони ж досліджували про-

блему інтерпретації образу гетьмана в україн-

ській та світовій літературах. Дослідники

В. Войтюк, В. Готвальд, В. Лавренчук, Т. Маць-

ків зверталися до проблеми еволюції образу

І. Мазепи у літературі.

Мета статті – з’ясувати художні особли-

вості інтерпретації постаті І. Мазепи в літера-

турі, проаналізувати тенденційність у зобра-

женні гетьмана, окреслити традиції в зобра-

женні І. Мазепи, що склалися в літературі.

Гетьман Іван Мазепа – неоднозначна пос-

тать як світової, так і української національ-

ної історії, літератури, символічна персоніфі-

кація уявлень про власну національну еліту,

європейську повноцінність вітчизняної куль-

турної традиції та її окремість від Росії. На

сьогоднішній день немає однозначної оцінки

діяльності Гетьмана, навколо його постаті

точаться дискусії, що дають широкий простір

для діаметрально протилежних оцінок і хара-

ктеристик.

Іван Мазепа найчастіше сприймався не в

історико-біографічних даних, а в характерних

рисах образу. Досі йдуть суперечки щодо

трактування вчинків гетьмана, різні автори

інтерпретують образ І. Мазепи по-своєму. На

сучасному етапі можна говорити про декілька

літературних традицій, що склалися навколо

постаті І. Мазепи:

1) російська традиція, що наклала на Ма-

зепу клеймо зрадника;

2) західна традиція, де Мазепа виступає

романтичним героєм;

3) українська традиція, що пропагує ідею

Мазепи-патріота, борця за свободу

України.

Объяснение:

Один з кращих в відпочити влітку - це поїхати або піти на річку. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Як добре піти купатися, освіжитися у воді! А потім відпочивати на сонячному березі!

Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою бабки з прозорими крилами, гучно, наче бомби, стрибають у ряску жаби. А вечорами ці жаби влаштовують по берегах гучні концерти!

На річці можна нескінченно гати за живими істотами. Ось містечко стрижів: вони видовбали незліченну кількість норок на крутому березі. Вийшло кілька «поверхів» з окремими «квартирами».

Існує так багато розваг для відпочинку на річці! Можна влаштовувати на березі пікніки та смажити шашлики на мангалі. А ще добре прив'язати до дерева «тарзанку» та стрибати з неї у воду з шумом та бризками! Тільки місце має бути перевіреним, щоб нічого небезпечного, твердого або гострого не валялося на дні.

Прийдеш на річку та подивишся навкруги: ось сидить рибалка з вудкою, а от інші рибалки закинули сітки. Хтось ловить біля берега раків, вміло витягуючи їх голими руками з норок. Кожен знайде собі заняття на річці.

І звичайно, найкращий відпочинок на річці - це нею на човні, на катері, а якщо річка велика, як Дніпро, наприклад - то на теплоході. Тільки помандрувавши річкою, можна по-справжньому зрозуміти її красу. А якщо кататися на маленькому човнику без мотора, то можна почути звуки природи, побачити спокійну красу водної поверхні та зелених берегів, по-справжньому відпочити в тиші ...

Тарас Григорович Шевченко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.
Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії, про них в школі не розповідають.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
Дата народження — Ср 09 Березня 1814 р.
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р.
На момент смерті було — 47 р.
Пишучи поему «Катерина», Т. Шевченко питав у І. Сошенка:
— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?
— Та одчепись ти, кажу, зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?
Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава великого поета, Сошенко виправдовувався:
— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — і доповнював: — А все-таки я стою на своєму: що, якби він покинув вірші, був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом.
— Я їм, — каже, — те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою.
Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив за собою. Шевченко скипів, схопився з місця, взявся за стола і так його тріпонув, що все з нього посипалося додолу. Прибіг господар. Поет зиркнув на нього, роздер шапку і кинув половину Скоропадському.
— Хороший пан, нічого сказати. Добре людей шануєш! — та з тим і пішов.
Відтоді він у Скоропадського не бував.
НОВИЙ ЖУПАН
Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
— Як? Який жупан?
— Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, й мірку знімав із вас.
— Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
— Аякже.
Шевченко віддав гроші і заспокоївся.