Ть будь ласка 1. у повісті «тіні забутих предків» змальовано такий регіон україни: а буковина б волинь в гуцульщина г бойківщина д галичина 2. мати іванова боялася його і одвертала від нього очі, бо: а іван був дуже негарним б іван нагадував їй нелюбого чоловіка в хлопчик ображав матір г син був дуже хворобливим д думала, що він бісове дитя 3. марічка при першій зустрічі з іваном: а почала битися з ним б дражнила його в пригостила цукеркою г погрожувала покликати старшого брата д подарувала йому сопілку 4. «задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, наче видів, чого не бачили другі…» - таким ставав іван, коли: а бачив марічку б згадував батька в розмовляв з матір’ю г бував у церкві д грав на флоярі 5. від миколи іван почув історію про: а олексу довбуша б прометея, який подарував людям вогонь в створення світу г кінець світу д золоте руно 6. щастю івана і марічки завадило: а соціальна нерівність б приватна власність в родова ворожнеча г нерозділене кохання д іванова зрада 7. марічка любила співати: а колядки б гаївки в співанки г співомовки д веснянки 8. палагна пішла ворожити на теплого юрія, щоб: а помститися відьмі хіврі б причарувати мольфара юру в іван забув марічку г завагітніти д примножити своє добро 9. коцюбинського називали: а великим каменярем б великим кобзарем в великим сонцепоклонником г шляхетним неокласиком д майстром «малих форм»

Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. Для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. Для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. Іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. Тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя. Проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія. Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може. Обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. Крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення. Тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. Людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого? Ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає. Особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. Мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. Мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. Я мрію жити у доброму  світі.

Цей твір я пропоную скласти так:

Своїм багатим талантом і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, де сьогодні вже неможливо уявити без них. Серед прозової спадщини виділяється роман «Захар Беркут», створений у 1883 році. Ця історична історія розповідає про те, як волошукачі краю захищали свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У виставі зображено багато акторів. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї Батьківщини. Коли монголо-татари напали на територію Росії, на чолі своїх захисників стояв Максим, хоча Захар Беркут був сином ватажка тухольської громади. У цьому першому бою загинуло багато тухольців, а монголи поранили непритомного пораненого Максима. Його стан погіршується, і він помре щасливішим, ніж потрапив у полон. Але ось що сталося. Боярин Тугар Вовк пропонує врятувати життя Максиму, щоб монголи могли безкоштовно вибратися з долини. Але гордий Максим від цієї пропозиції відмовляється. Він, як і його батько Захар Беркут, не може погодитися з такою умовою: ціною свого життя звільнитися з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «в неволі жити марно, краще смерть», але відданість рідній землі і людям дає йому сили переносити всі свої страждання, свою честь, честь свого роду, щоб не осквернити людей. Кохану дівчину Максима Мирослава також запросили покинути монгольський табір, переодягнувшись та показавши перстень монгольської гвардії. Але Максим відкидає цю пропозицію: врятувати своє життя, поставивши під загрозу життя коханої, він, звичайно, не погоджується. Сміливий, сміливий, гордий Максим, звичайно, не може подобатися. І кожному з нас хочеться плекати ту непохитну відданість, яку мав Максим до своєї Батьківщини, свого народу, його чесність і кришталеву чистоту.

Объяснение: