Твір роздум на тему "шанобливе ставлення до природи у повісті "гуси лебеді летять"

Твір починається з того, як лебеді летять над хатою і несуть на крилах життя. Михайлик дивиться, і починає роздуми... Роздуми про життя та про все інше. Але, дід Дем'ян перебиває ці роздуми, та починає говорити про дари природи. І справді, яка гарна була природа. Зараз люди забули, за до кого вони живуть, а раніше бережливо ставилися до неї. Михайлик у такому віці вмів вже рослинку посадити, а зараз рослини, які ще живуть, гинуть через сміття людей. Тоді кожен поважав природу, ніхто не смітив. Нехай тоді люди були неграмотні, але вони були розумніші у плані шанобливого ставлення до природи. Михайлик вже в огороді працював, та ще й мріяв вчитися. Зараз навпаки, і я вважаю, що це дуже погано.

Вiрш  п. тичини «пам’ятi тридцяти»  уславлює подвиг студентiв та учнiв, якi прийняли бiй пiд крутами й полягли за незалежнiсть своєï батькiвщини. це — цвiт украïнськоï нацiï, щирi патрiоти, якi дiлом довели свою вiдданiсть рiдному краєвi: трагедiя довгий час замовчувалася, й тiльки вiрш поета нагадав про цей подвиг, збудив совiсть i свiдомiсть украïнцiв. «пам’ятi тридцяти» аналіз вірша жанр «пам’ятi тридцяти»  — громадянська лірика в основу твору «пам’яті тридцяти» покладено дійсні події, що відбулися 29 січня 1918 року. проти регулярної більшовицької армії виступили юні патріоти-українці. загиблих у бою під кругами юнаків поховали в києві на аскольдовій могилі. вид лірики: громадянська. жанр: вірш-реквієм. віршовий розмір —  тристопний-чотиристопний хорей із пірихієм та усіченими  стопами. римування: перехресне; римуються окремі звуки: їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх. провідний мотив. у творі «пам’яті тридцяти» п. тичина зобразив приклад самопожертви молодих патріотів заради батьківщини, утвердив ідею патріотизму й гуманізму, засудив жорстокість, терор і класову ненависть. композиція твору. вірш має кільцеву композицію. поезія «пам’яті тридцяти» складається з п’яти строф. поезія починається й  закінчується рядками: «на аскольдовій могилі поховали їх». образи твору. ліричний герой — це збірний образ тридцяти юних захисників україни, які загинули, захищаючи незалежність батьківщини. це тридцять мучеників, цвіт нації. у творі багато образів-символів: сонце, вітер, дніпро. символічним є й образ каїна, який підняв руку на патріотів рідної землі. «пам’яті тридцяти» художні засоби: епітети «славних, молодих», «український цвіт», «кривава дорога», «коханий край» окреслюють смисловий візерунок вірша; метафори: «квітне сонце, грає вітер», «рука посміла знятись», «вмерли в новім заповіті»; риторичні оклики «на аскольдовій могилі український цвіт! », «боже, покарай! » зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів україни; риторичні питання «на кого посміла знятись зрадника рука? », «на кого завзявся каїн? » оцінку ліричним героєм того, що відбулося; рефрен: «на аскольдовій могилі».

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

є у любій нашій школі різні типи класів.  і чимало в нашій школі класів-лоботрясів.  у цих класах добрі діти, гарні та веселі,  і відразу після школи мчаться до оселі.  не цікавить їх навчання та не тягне в школу,  їм пошвидше би до друзів і собі додому.  у цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.  і заходити до них вчителі бояться.  діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,  їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.  і навіщо вони ходять в нашу гарну школу?   краще взялися б за розум та і йшли додому.  там вони би посиділи та поміркували,  як себе потрібно вести, щоб їх поважали.

но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!