Выписать элементы фольклора из повести "маруся" григорий квитка-основьяненко.

"Васюта хоче собіі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть.Іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу. Бувало, проживаєш у гетьманському дворі, то й чуєш: «Коханий Іванець! Іванець, друже мій єдиний'» — озветься до його під веселий час, за чаркою. «Держись, Юру,— каже, бувало, синові,— держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає». От Юрусь і державсь його ради, і вже було, що скаже Іванець, те й свято. Мабуть, нечистий напутив його. Почав гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. Той і настановив його хорунжим. Як же ото Юрусь не зміг держатись на гетьманстві да пішов у ченці, так Іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скілько його там осталось, да й махнув на Запорожжє. А там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм: «Іван Мартинович! Іван Мартинович!» А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть...Запорожці так собі його вподобали, що зозвали раду, да й бух Іванця кошовим. Тепер уже він Іван Мартинович Брюховецький. Ні на що славне Запорожжє, коли такі гетьмани настали!"

Підкова (Іван) - авантюрист XVI століття. Живучи серед козаків, він видавав себе за брата молдавського господаря Івоні, вбитого турками. Коли чутки про це дійшли до молдаван, незадоволених своїм воєводою Петром кульгавим, вони спорядили в 1577 р посольство до Підкові і просили його зайняти престол, що належав Івоні. За сприяння козаків підкова вторгнувся в Молдавію і скинув з престолу Петра кульгавого. Утриматися в Молдавії підкові вдалося, однак, не більше двох місяців. Воєвода Петро, зібравши свіже військо, рушив до Ясс, щоб повернути втрачений престол, але був вдруге розбитий підковою. Тоді Стефан Баторій, король польський, написав своєму братові, трансільванському воєводі Христофору, щоб той надав до Петру Хромому. Підкова, бачачи, що йому не втриматися на престолі, вирішив залишити Молдавію і хотів пробратися до запорізьких козаків; але Брацлавському воєводі вдалося умовити підкову відправитися до Варшави, щоб виправдатися перед Баторієм. Король, однак, на догоду туркам, уклав підкову під варту і наказав стратити його у Львові, в червні 1578 р. Пор. Любович " Іван Підкова "(Кам'янець-Подільськ, 1878); Dr. Antoni J. "Trzy opowiadania historyczne. Iwan Podkowa etc."(Львів, 1880). Н. Л-ч.