1. Назвіть героя, якого немає у творі Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути»: а) Лілі Теслюк; б) Стефко Вус; в) Ніна Воврик; г) Юлько Ващук.2. Що відповів Андрій Степанович на бажання Славка стати фехтувальником: а) «Група повністю укомплектована»; б) «Група повністю укомплектована… Однак приходь»; в) «Група буде укомплектовуватись з наступного року»; г) «Секція з фехтування працювати не буде». 3. Кому з героїв твору належать такі слова: «Стверджую, що ваш син склав іспит на справжнього мужчину»: а) тренеру Андрієві Степановичу; б) учительці Варварі Трохимівні; в) директору Антонові Дмитровичу; г) лікареві, який лікував Славка Беркуту.4. «Добре високим і сильним – їх не штовхають навіть у тих випадках, коли вони надумають ходити серединою тротуару. А якщо ти у вісім років скидаєшся на дошкільнятко, до того ж у тебе ноги болять у суглобах при кожному кроці, то, мабуть, краще ходити попід стінами: безпечніше». Назвати розділ, у якому можна прочитати ці слова Славка Беркути: а) «Блакитні печери»; б) «Юлько вдома»; в) «Чотири портрети»; г) «Скажи, хто твій учень».5. Про кого з героїв повісті йде мова: «… не затинається зовсім, коли відповідає урок, мовби йому це заввиграшки. Говорити він уміє гарно, це правда, та й взагалі нема нічого такого, що він робить погано…»: а) Стефко Вус; б) Юлько Ващук; в) Лілі Теслюк; г) Славко Беркута.6. Який із парків Львова згадано у творі: а) Стрийський; б) імені І. Франка; в) Шевченківський гай; г) Студентський.7. Доповніть речення: «У Юлька тато…»: а) архітектор; б) інженер; в) будівельник; г) безробітний.8. У повісті «Шпага Славка Беркути» піднято всі проблеми, крім: а) відповідальність людини за свій народ; б) дружба в житті людини; в) призначення людини на землі; г) формування характеру підлітків.9. Яку мету поставив перед собою Беркута: а) поїхати на чемпіонат до Харкова; б) увійти до збірної республіки і не порушувати клятву; в) виграти бій у Юлька; г) відвідати театр.10. Що трапилося на тренуванні у Славка Беркути: а) Славко поранив Юлька шпагою; б) Славко пошкодив собі руку; в) Славко знепритомнів; г) Лілі посварилася з Юльком.11. Що сказала на суді немолода, втомлена жінка: а) «Беркуті вірити не можна»; б) «Таким, як Беркута, не місце у спортивній школі»; в) «Славко Беркута має понести справедливе покарання»; г) «Ми даремно образили цього хлопця, Славка Беркуту».12. Як Юлько помстився Славкові: а) припинив з ним дружбу; б) перестрів на вулиці і побив; в) назвався Славком Беркутою у дитячій кімнаті міліції; г) обмовив Славка на суді.

1. В)

2. Б)

3. Г)

4. В)

5. Б)

6. А)

7. А)

8. А)

9. Б)

10. А)

11. Г)

12. В)

Сава «Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м’який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. «

«Відколи з нею(Рахірою) сходиться, стає з дня на день гірший, лінивіший і твердіший, справляє всім лише гризоту та жаль.»

«Але він — то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись… та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити!»
«Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року — на різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м’ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра… «

Михайло каже про Саву «Він ще дурний, наш малий, і трохи впертий, але він добрий хлопчисько!                                                                              Івоніка.«…очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти…»  

«Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…» 

«Гарна була земля….Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.

Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу.»        Михайло: «І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. 

Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.»
Сава про нього так казав:»Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м’яке, як тісто!..».

За деякими творами Ліни Костенко стає повністю очевидним те, що ця практично легендарна українська письменниця була переконана, що кожна людина має крила. Більш того, в одному зі своїх творів вона прямо пише, що людина не літає, ходить по землі, але має крила.

Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам'ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?".

Нащо крилатим ґрунт під ногами?