Невеличкий роздум! "Чи можна Івана Дідуха порівняти із Сізіфом? Чому?"

1.М. Ю. Лермонтов народився:

д) в Москві

2.В який навчальний заклад надійшов М. Ю. Лермонтов в 1831 г.?

а) в Школу гвардійських прапорщиків і кавалерійських юнкерів в Петербурзі

3.Какое твір зробило ім'я М. Ю. Лермонтова знаменитим?

г) «Смерть поета»

4.Назовите основний мотив у творчості М. Ю. Лермонтова.

б) свобода

в) самотність

5.Какая характеристика суспільного життя найбільш точно передає особливості часу формування Лермонтова - поета?

г) спад соціальної активності і зростання песимізму в суспільних настроях після розгрому повстання 14 грудня 1825 р

6. У поезії М. А. Лермонтова втілилися принципи:

б) реалізму і романтизму

7. Парус в однойменному вірші М. Ю. Лермонтова - це ...

б) символ самотньої, яка жадає бур особистості

г) символ нескінченного руху в світі

8. Вірш «Бородіно» було написано М. Ю. Лермонтова до:

в) 25 - річного ювілею битви

9. У вірші «Кинджал» М. Ю. Лермонтов використовує образ кинджала, який символізує поетичний дар. В якому ще вірші виникає той же образ - символ?

г) «Поет»

10. Головною філософською проблемою поеми «Мцирі» є проблема:

в) сенсу життя

11. Мцирі тікає з монастиря:

в) під час богослужіння, коли всі знаходяться в церкві

12. Хто є героєм свого часу в романі М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»?

г) Печорін

13. Печоріна звали:

б) Григорій Олександрович

14. Назвіть ім'я критика, що дав таку оцінку Печоріна.

Ця людина не байдуже, не апатичного несе своє страждання: скажено ганяється він за життям, шукаючи її в усіх напрямках; гірко звинувачує він себе в своїх помилках.

а) Н. А. Добролюбов

15. Хто розповідає історію Бели?

г) Максим Максимович

16. Кому з героїв роману «Герой нашого часу» В. Г. Бєлінський дав наступну характеристику:

Цей тип старого кавказького служаки, загартованого в небезпеки, трудах і битвах, якого особа так само засмагло і суворо, як манери грубі, але у якого чудова душа, золоте серце.

в) Максим Максимович

17. Як склалася доля Бели?

г) вона померла

18. Чому «дружини місцевої влади менш звертали увагу на мундир, вони звикли на Кавказі зустрічати під нумерованій ґудзиком палке серце палке і під білим кашкетом освічений розум»?

б) серед солдатів нерідко можна було зустріти розжалуваних декабристів

19. Яка з частин роману «Герой нашого часу» є центральною і надає твору характер психологічного роману?

г) «Княжна Мері»

д) «Максим Максимович»

20. Тема «маленької людини» розкривається в романі в образі:

в) Максим Максимович

Навіть при житті авторитет Шевченкового слова був високий не тільки завдяки його політичній вагомості, а ще й тому, що позбавлений права на власну історію і національну самосвідомість, український народ сприймав твори свого поета не лише як красне письменство, а й як фактор розвитку всього культурного життя в Україні.

Білоруський письменник М. Богданович у статті, написаній до сторіччя з дня народження поета, писав: "...Це письменник, якому судилася величезна роль стати символом культурної цінності цілого народу, уособленням усієї його духовної сутності". В одному з листів наприкінці життя (1859 р.) Т.Шевченко писав: "Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу...". І сам же він своєю творчістю вивів свій народ у число непересічних за таланом і талантом.

Тарас Шевченко − символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.

Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.