написать сочинение на тему "«Перемагають горді, а не жалісливі» за твором «Ніч перед боєм». Заранее

Відповідь:Твір «Ніч перед боєм» оповідає про відступ радянських зневірених солдатів додому через річку Десну, де вони зустрічають двох дідів-перевізників, які своїми словами надихають деяких військових на повернення до бою і боротьби до останнього подиху.

У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік, Іван Дробот питає капітана Петра Колодуба про його «внутрішній секрет». Той відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами-рибалками. Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савка і Платон.

Всю дорогу діди між собою обговорювали втікачів, які, хоч і мали нову форму, та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, оскільки «кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене».

На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший, ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже «перемагають горді, а не жалісливі».

Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачили діда Платона, та його онук, який випадково був свідком тих подій і, лишившись живим, опинився в землянці з Колодубом, сказав, що цьому вже не бути. Коли всі червоноармійці пішли, німці, що наступали, наказали перевезти їх через Десну. Як діди з німцями вже були посеред річки, Савка й Платон по один в одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиш один хлопець, який був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: «Готові на будь-який огонь!»[2].

Пояснення:

В повісті «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський розкриває тему культури та її високий сенс. Однак, перш ніж визначити саме поняття «високий сенс» в цьому творі, давайте розглянемо загальну суть і логіку сюжету повісті.

«Тіні забутих предків» розповідають історію молодого хлопця Мирона, який походить з невеликого села Кукурудзівки. Мирон переїжджає до великого міста Києва, щоб отримати освіту та знайти своє місце у суспільстві. Але він зіштовхується з великою кількістю перешкод та складнощів, що виникають через його просте сільське походження.

Основним моментом повісті є зустріч Мирона з інтелектуалом, Кирильцем Косенком, який виявляється Мироновим дідом із Кукурудзівок. Кирилець має глибокі погляди на життя та виразно відчуває культурний дух. Він вчить свого онука, як розуміти світ навколо і втілювати в життя ідеали культури.

Важливою цитатою, яка звучить у повісті і допомагає розкрити високий сенс культури є вислів Оскара Вайльда: «Ті, хто спроможні побачити у прекрасному його високий сенс, — люди культурні. Вони не безнадійні». Цей вислів приводить Михайло Коцюбинський, щоб показати, що в культурі є особлива глибина, яку можуть розкуркуляти лише ті, хто розуміє її суть.

У контексті «Тіней забутих предків», високий сенс культури означає здатність бачити і мислити про світ ширше, ніж просто обмеженими рамками свого села чи міста. Це означає брати до уваги важливі речі, такі як гуманітарні цінності, моральні норми, традиції та інші аспекти, які формують нашу культуру.

Повість наголошує на тому, що культурний розвиток особистості відбувається через сприйняття та асиміляцію цих цінностей. У «Тіні забутих предків», Мирон має можливість зустрітись із своїм дідом, який відкриває йому шлях до прекрасного, до високого сенсу культури. В результаті, хлопець переосмислює своє місце у світі, змінює свої погляди та ставлення до різних аспектів життя.

Основною думкою автора є те, що людина, що розуміє високий сенс культури, має можливість знайти своє місце в суспільстві та бути не безнадійною. В даному випадку, безнадійність означає загубленість і нездатність розуміти світ, навколишніх людей і ті прекрасні цінності, які пропонує культура.

Таким чином, високий сенс культури у повісті «Тіні забутих предків» полягає у здатності бачити прекрасне, відчувати його глибину та розуміти світ навколо. Люди, що вміють це, стають культурними, не безнадійними і мають можливість знайти своє місце у суспільстві.

Наведене есе грунтується на аналізі сюжету і головної теми повісті "Тіні забутих предків", а також виносить головну думку шляхом пояснень та обгрунтувань. Допомагаючи школяреві розібратися в моралі повісті та розкрити її суть, цей відповідь надає зрозумілість і докладність, які необхідні для шкільного есе.

Тема твору "Роздум щасливе дитинство - порівняння життя сучасних дітей і дітей війни за твором "Климко".

Вступ:
Доброго дня, мої дорогі учні! Сьогодні ми будемо розмовляти про дітинство і порівнювати його в двух різних історичних періодах - нашому сучасному часі та періоду дітей, які жили під час війни. Я вибрав для нашого порівняння відомий твір "Климко". Приготуйтесь слухати уважно і задавайте питання, якщо будуть виникати.

Розвиток теми:
1. Сучасні діти:
Сучасні діти живуть в комфортних умовах і мають багато можливостей, які були недоступні дітям у минулому. Розпочнемо зі знайомства з головним героєм твору - Климком. Він представляє собою сучасного хлопця, який живе в добробуті, ходить до школи, має багато іграшок та може займатися різними хобі.

2. Життя дітей під час війни:
Тепер давайте порівняємо з Климком життя дітей, які жили за часів війни. У творі "Климко" описано життя хлопчика, який жив у непрості часи, коли Україна переживала війну. У нього не було змоги ходити до школи, а замість цього він мусів допомагати своїй сім'ї вирізати дрова та збирати їстівні зілля і гриби.

3. Різниця у гравцях:
Якщо в сучасним дітям доступні великі кількості іграшок та комп'ютерних ігор, то діти під час війни розважалися декоруванням іграшками, з яких самостійно створювали воячу групу та екіпіровку.

4. Ризики та військова техніка:
Аналогія до війни знаходиться через доданок твору про те, що діти під час воєнних сутичок дуже швидко повинні були зарекомендувати себе у боротьбі, адже їхня маленька групка з шматочків дерева стала вояцьким табором, де вони вигадували себе як справжніх бійців і разом боролися з противниками. Тепер давайте подивимось на цю життєву ситуацію з іншого ракурсу - погодимося, що шкільний клас не може замінити себе воєнним конфліктом, в той час, як і хлопчик з твору не може замінити собірослих, які зібрались разом для того, щоб боротися за свою країну.

Заключення:
Мої дорогі учні, тепер ви маєте краще уявлення про різницю між життям сучасних дітей та дітей, які жили під час війни. Я сподіваюся, що ця історія допомогла вам усвідомити значення миру та цінність вашого дитинства.

Далі, якщо у вас питання щодо твору "Климко" або порівняння між життям зараз і життям під час війни, будь ласка, задавайте їх, і ми разом дослідимо ці теми більш детально.