Відгук про казку М. Вовчок "Ведмідь"

Ці слова відомого українського поета В.Симоненка якнайточніше підкреслюють життєве кредо рятівників. Адже саме вони йдутфь на самопожертву, щоб відвойовувати у біди життя та здоров’я людей, рятувати природні та матеріальні багатства.

«Запобігти! Врятувати! Зберегти!»

Це не гасло пожежно-рятувальної служби. За цими словами стоять мужні та відважні професіонали, готові завжди прийти на до тим, хто її потребує, рятівники, для яких це не професія, а життєве покликання. Напевно, не існує більш небезпечної, відповідальної та важливішої професії, ніж професія рятувальника. Цю професію обіймають не люди, люди з великою силою волі, люди, які здатні пожертвувати своїм життям, заради життя ближніх, люди, які незважаючи ні на що готові кинутися на до Рятувальники - це люди з великої букви.

Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя...

Повість українського письменника Б. Харчука є притчею, яка має в собі багато фантастичних і казкових елементів. Але головна думка цього твору досить ясна для читачів. Автор повісті прагне своїх співвітчизників навчитися жити в гармонії з природою, невпинно трудитися заради добробуту суспільства, заради добробуту своєї родини, та боротися за здійснення своїх мрій. У нашому житті досить часто буває так, що по-справжньому неординарних і талановитих людей не розуміють, їх цураються, зневажають і ображають. Але вони все одно не відступаються від своїх мрій, свого бачення справедливості і добра, свого відношення до людей та прагнення зробити якнайбільш для суспільства.Наприклад, однією з одвічних мрій людства була мрія навчитися літати. І ця мрія здійснилася завдяки таким людям, як головний герой повісті Б. Харчука «Планетник».

Наше життя здається нам дуже коротким, а зробити при цьому хочеться дуже багато. З раннього віку кожна людина прагне самоствердитись, пізнати якомога більше нового, корисного, цікавого. А ставши дорослою, вона бажає передати свої знання майбутньому поколінню. Кожна людина не раз замислювалася над сенсом свого життя, над тим, що ж вона хоче від нього отримати. Перш за все – це здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, добробут своєї родини і обов’язково – здійснення своїх заповітних мрій. Але прагнучи до всього цього, людина спроможна сама визначати найголовніші цінності у її житті. І якщо така людина буде мати справжній характер, її пріоритети не змінять ні втручання сторонніх людей, ні обставини, в яких буде вона жити, ні інші чинники. Чого я б хотіла б навчитися у Планетника? Саме таке питання виникло у мене після того, як я прочитав повість Б. Харчука.