В уривку «Дивлюся я, що дальш буде, Що буде робити Мій медведик! Стоїть собі, Голову понурив Сіромаха. Де ж ділася Медвежа натура? Мов кошеня, такий чудний. Я аж засміявся» використано А гумор Б іронію В сатиру Г гротеск Д сарказм

Одного разу прислівник розачарувався у собі. 

- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.

І вирішив він піти з країни Мови.

Одного дня прокинулися  мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати. 

Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили  та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.

тут трохи більше. Можна скоротити. 

Дитинство Тараса дуже відрізнялося від нашого. Я не можу вважати його щасливим.

     По – перше, він народився кріпаком. Мусив робити те, що сказав пан. По – друге, його батьки дуже багато працювали, не могли приділяти достатньо часу дітям, тому дітей в той час доглядали старші діти. Так Тараса залишали на сестру Катрю, котра теж була ще дитиною. Щоб побачити подруг, дівчина залишала хлопця самого. Його будні були одноманітні на самоті з природою. По – третє, Тарас був козачком у пана, не ходив до школи. Добре, що пані була добра і вчила здібного хлопця. По – четверте, він мав дуже великі здібності до малювання, та батьки не купували йому ні папір, ні пензлик, не мали змоги розвивати його творчі здібності. По – п'яте, діти не могли в той час читати книжок, бувати на екскурсіях, у театрі, дивитись телепередачі. По-шосте,  у ранньому віці Тарас залишився сиротою. 

   Ось чому дитинство хлопця не можна вважати щасливим.