Кто написал " Климко", и в каком году?

"климко" написал Григор Тютюнник

Відповідь:

Автор - Григір Тютюнник Рік - 1976

Пояснення:

Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.

Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.

Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.

Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.

Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.

Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється  глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.

Дату 22 червня 1941 року знає кожен житель нашої країни і практично кожен житель країн колишнього Радянського Союзу. Це одна з найсумніших дат в історії наших співвітчизників, адже в цей день о четвертій годині ранку на нашу Батьківщину без попередження і оголошення війни напала фашистська Німеччина. Цього дня почалася найзапекліша і найбільш кровопролитна в історії всіх воєн Велика Вітчизняна війна. Цей день кожен рік нагадує нам про всіх загиблих на фронтах і в тилу, про всіх замучених у фашистських концтаборах і померлих від голоду і поневірянь на окупованих територіях.

Хочеться сказати, що ми пам’ятаємо подвиг славних захисників нашої Батьківщини, які, незважаючи на нелюдські труднощі, відстояли рідну землю. Ми пишаємося стійкістю радянських солдатів і офіцерів, які, незважаючи на відмінності у вірі, національності, віці і соціальному становищі, зуміли згуртуватися в години великої небезпеки для рідної землі. Ми не менше пишаємося трудівниками тилу, що кували золото Перемоги, більшу частину яких складали старі, жінки і діти. У День пам’яті і скорботи ми низько схиляємо голови перед усіма загиблими в цій жорстокій війні. Вічна пам’ять і слава героям!

Офіційна пам’ятна дата «День пам’яті і скорботи – день початку Великої Вітчизняної війни (22 червня 1941 року)» встановлена окремим указом Президента від 8 червня 1996 року і відзначається як данина пам’яті жертвам і героям Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, а також жертвам всіх інших воєн в боротьбі за свободу і незалежність.

У День пам’яті і скорботи на всій території нашої країни обов’язково приспускаються Державні прапори, а установам культури, телевізійним каналам і радіостанціям рекомендується не включати в цей день в програму розважальні передачі та заходи.