Кого і чому називають поетом-орачем Зарубежная

Шотландський лірик Роберт Бернс, що народився в сім’ї бідного фермера, уславився як народний поет. Усе життя Бернс працював на землі. Навіть після публікації першої збірки своїх поезій, що мала гучний успіх, він не покинув плуга. Саме тому Бернса називали поетом-орачем

Жанр «Перехресні стежки» — соціально-психологічна повість (проблеми суспільного життя зображені через психологію, думки, вчинки, прагнення персонажів) . ІДЕЯ «Перехресні стежки»: Людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чи боротися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чи допомагати безправному народові… Тема «Перехресні стежки»: Показ «вершини» громадського й політичного життя галицького селянства, досягнутої ним у боротьбі проти сваволі поміщиків, сільських і повітових чиновників, різних пройдисвітів і лихварів. Твір має Дві сюжетні лінії: Показ тяжкого життя зубожілого галицького селянства, залежного від міських і сільських можновладців, і зображення громадської діяльності головного героя адвоката Євгенія Рафаловича. Головні герої: Євгеній Рафалович, Регіна Твардовська (кохана Євгенія), Валеріан Стальський (колишній учитель Рафаловича, чоловік Регіни), єврей Вагман (лихвар), пан Байкальський (повітовий маршалок), пан Шнадельський (адвокат). Центральний конфлікт твору – Соціальний: між темним, затурканим селянством, яке не може себе захистити, і чиновниками та дідичами, які постійно ошукують простий люд. У творі є й інші конфлікти – побутові, психологічні. Чому Франко назвав свою повість „Перехресні стежки”? Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів, серед них — представники різних статей, соціальних верств, професій, національностей. «Перехресні стежки» проблематика Безправність, темнота селянства. Недосконалість суду. Проблема обов’язку інтелігенції перед народом. Людина і суспільство. Проблема морального вибору, добра і зла, людяності й жорстокості. Проблема кохання У цьому творі Франко порушує проблеми взаємостосунків українського селянства та інтелігенції, різних суспільних груп, влади і підлеглих, проблеми служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові, проблеми судочинства, подружніх стосунків, безправ’я жінки в суспільстві. «Перехресні стежки» композиція «Перехресні стежки» образ Євгена Рафаловича Прототипом головного героя, Євгена Рафаловича, послужив Євген Олесницький — адвокат і громадський діяч

В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Мазайло намагається копіювати «все російське», категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. Мина говорить, що «українізація — це б робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Він прагне стати «порядочним человеком». Усе ніби було вірно. Все підпорядковано часу. Та раптом політика уряду змінилась. А скільки разів вона змінювалась? Ось і не збіглися плани Мини з політикою уряду — було поставлено «претворяти у життя українізацію». «І звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна…»