Ноги ставали міцнішими, пружніли м’язи , і вже не доводилося весь час думати:як добре великим і сильним – їх ніхто не штовхає… Мама потім не могла ніяк повірити, що хлопець сам себе вилікував…» Ці слова – характеристика… ответьте

Славка Беркути

Объяснение:

Є у любій нашій школі різні типи класів.  І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.   У цих класах добрі діти, гарні та веселі,  І відразу після школи мчаться до оселі.   Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,  Їм пошвидше би до друзів і собі додому.   У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.  І заходити до них вчителі бояться.   Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,  Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.   І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?  Краще взялися б за розум та і йшли додому.   Там вони би посиділи та поміркували,  Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.  Но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!

У «Жартівливих коломийках» розповідається про: • лінь; • красу зовнішню і внутрішню; • невміння виконувати домашню роботу; • шкоду, завдану городині (гарбузинню); • надмірну балакучість (плітки); • намагання скористатися чужим.

Коломийки завжди актуальні, злободенні, мають імпровізаційний характер. Знати коломийки, уміти їх складати і співати вважається почесною похвальною роботою. Це гордість і багатство молоді, особливо дівчат. У багатьох коломийках змальовується щоденне родинне життя.

на мою думку сучасну молодь не хвилюють ті проблеми які порушені у коломийках . їх хвилюють тільки гроші, смартфони, айфони, пустощі і веселощі. хоча не уся молодь така і я на це сподівюся