Ява був дуже вдячний сестричку за те що, вона(одним реченням)​

відмовилася від подарованого їй велосипеда.

Объяснение:

Русалонька із 7-В» характеиристика Софійки Повість-казка Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа — це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі. Звичайно, твір наповнений казковими пригодами, мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі Марини Павленко багато реального. Усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «Русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.

Война - самое страшное слово в жизни человека. Когда в жизнь людей врывается война, она всегда приносит горе и несчастье, нарушает привычный уклад жизни. О самой чудовищной и жестокой войне - Великой Отечественной мы все помним, хоть и не были ее непосредственными участниками. Зато наши родственники были на ней, защищали наши земли от врага. Для каждой семьи это война своя, особенная. Обо всем ужасе войны рассуждает в своём произведении В.Быков "Одна ночь".

         Василь Быков - отечественный писатель, он на протяжении всего своего творческого пути  оставался верен теме войны. Особенностью его произведений является то, что он изображает в своих произведениях войну такой, какая она была - в страданиях, крови, предательстве и героизме.

         Главный герой рассказа "Одна ночь" Иван Волока разрывается между долгом солдата и человеческим состраданием от немецких пуль, он оказывается в подвале под грудой обвалившихся стен.  Но оказывается, что вместе с ним пол завалами остается немецкий солдат, раненый, и ему нужна Из-под завала самостоятельно ему не выбраться. Как же поступить Ивану? Убить этого безоружного, больного врага или же Не осознавая, что он делает, Иван немцу выбраться из-под завала, он перевязал ему рану. Но когда они оказались на свободе, фашист решил бежать, и нашему солдату пришлось убить его.

         Тема жестокости и бесчеловечности войны переполняет все военные произведения. У войны свои законы. Главные герои военных действий - страх и ненависть. Они движут людьми, заставляя их совершать беспощадные поступки. Что двигало главным героем, когда он стрелял в немца - страз перед комиссаром или ненависть к врагу? Нельзя дать точный ответ, понятно лишь то, что война ставит человека в безвыходное положение, заставляет выбирать, кем быть: убитым или убийцей.

         У войны нет никакой другой цели, кроме того, чтобы убивать людей. Автор не осуждает своего героя, не становится не на чью сторону - просто описывает события, давая читателю возможность самому оценить ситуацию. Он пишет о том, что люди в экстремальных  условиях могут вести себя по-разному, проявляя и трусость и героизм.

         Проблемы, которые поднимает В.Быков  в своём произведении, актуальны и в наше время, потому что война продолжается и сейчас. Как нынешнему, так и будущему поколению следует помнить, что страшнее слова "война" нет ничего на свете. Мы должны стремиться к миру и  жить без войн.