Аналіз "Стилет чи стилос?"
Автор: Є. Маланюк
Рік: 1924
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: громадянська, філософська
Провідний мотив: роль митця, його слова в житті суспільства; утвердження думки, що митець повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації.
Віршовий розмір: ямб
Стилет - це зброя, а стилос - це перо. Стилет — це символ боротьби за волю, за ідеали, стилос — це інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва. Ліричний герой розмірковує, що з них ефективніше.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Тухольці з повісті І. Франка «Захар Беркут» покликали боярина Тугара Вовка: А на громадський суд; Б до себе на гостину; В на полювання; Г на громадську раду. 2. Де познайомилися герої повісті І. Франка «Захар Беркут» Максим Беркут і Мирослава: А на громадському суді; Б на полюванні; В на святі; Г у місті Галичі. 3. З якою метою до Тухлі прибув Тугар Вовк? А володарювати цим краєм; Б передати подяку від короля; В помилуватися природою, сходити на полювання; Г знайти для Мирослави гідного нареченого. 4. Герой повісті І. Франка Захар Беркут був: А намісником князя у тухольців; Б козацьким ватажком; В старійшиною тухольської громади; Г найбагатшою людиною в селі. 5. Що робили тухольці з деревини, готуючись до битви? а) Човни; б) тимчасове житло; в) метавки. Г) стріли 6. У тухольській котловині діди теперішнього покоління молилися богу: а) Сонця; б) Вітру; в) Землі; г)Води 7. Поляна, де сиділа рада тухольських старців, була оточена: а) дубами; б) скелями; в) смереками; г)хатами 8. Захар Беркут був прихильником віри: а) старої; б) нової; в) одночасно двох; г) не вірив у богів 9. Бог Перун подарував першим людям Діду і Ладі: а) іскру вогню; б) зерно пшениці; в) волосинку; г)камінь Сторож
Тарас Бульба — головний герой повісті М. В. Гоголя — був "одним з числа корінних, старих полковників" і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх товаришах, козаках, він цінував хоробрість, сміливість. Коли сини Тараса, Остап і Андрій, повернулися додому з бурси, Тарас, не давши їм погуляти досхочу, побути з матір'ю, поспішив вирушити на Січ. Будучи за характером впертим і запальним, Тарас був твердо переконаний, що справжнім козаком, істинним воїном можна стати тільки в Запоріжжі, тільки там можна опанувати дійсну військову школу й науку.
Дуже гірко Тарасові, що один з його синів, Андрій, став зрадником. Але ж як пишався він синами! І гарні, і безстрашні, і вмілі! Але не побачив хоробрий отаман червоточинки у своєму синові. А довідавшись про зраду Андрія, сам його і вбив.
Тарас Бульба — сміливий і передбачливий отаман. Він піклується про побут козаків свого куреня і навіть в останні хвилини свого життя думає й хвилюється за них, кричить, щоб забирали човни й змогли втекти від погоні. Дуже високо цінував Тарас почуття товариства, засуджував тих козаків, хто міг залишити в біді товариша.
У героїчній боротьбі з ворогами Тарас проявляє гарячу любов до Батьківщини, беззавітну хоробрість, ненависть до ворогів.
Мужньо переносить Тарас страшні муки й смерть. І по праву ми вважаємо Тараса Бульбу народним героєм: він боровся за незалежність народу, вірив у його сили, міцно пов'язаний з ним одним бажанням, однією мрією: "Нехай же цвіте Російська земля!"