Тварина(Лось) пригадала , що вже відчувала подих смерті , коли її переслідувала

вовча зграя (зграя вовків)

Объяснение:

Вовки ось-ось мали вчепитися за нього, він уловлював подих смерті і втікав тільки тому, що не міг зупинитись. Тоді його врятували мисливці, вони якраз наїхали з міста і, нічого не вполювавши, сіли вечеряти. Почули погоню, посхоплювались і, пропустивши мимо себе загнаного лося, зняли безладну стрілянину по вовчій зграї... Річкова течія була на вид не така страшна, як вовки, мчала не так швидко, не обпалювала його своїм смертельним диханням, але течія була така ж сама невблаганна, і чим більшу розбивав ополонку, тим швидше вона могла затягти лід лід. Лось, розуміючи .це, намагався поводитись обачно, але нога боліла, тіло слабло, і сили поступово покидали його. Збирався до свого вирішального кидка і, коли знову не пощастило, лось на хвилю заспокоївся, бо знав, що це не остання його спроба, що пробуватиме безперервно, поки дихатиме.

Сподіваюся, що відповіла правильно.

Порівняння та метафори: старі очі, мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники; покотилась моя стежина, мов клубочок; м'ячем вилітаєш на сніг; перший льодок запах чорнобривцями; озиваються розбуджені дзвони на дзвіниці; весело поблискує струг.
У творі багато прислів'їв і приказок, влучних народних висловів, фразеологізмів: Лебеді принесли на крилах весну і життя. Ох, рятуйте мою душу. На тихі води, на ясні зорі. Давно плаче попруга з мідною пряжкою. Дурно-пусто перепало мені. Мов кум королю. Витягати на світ Божий. З місяця звалився. Гайнути, де перець росте. Перелогом лежала одна душа. Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.

Художня деталь

- «босі ноги» [с158];

- «підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зігрілися» [с.158];

- «він оглянув климкові ноги, обсипані курятами, брудні, побуряковілі од холоду» [с.168];

- «пішов по шляху, сколюючи ноги холодною до роси стернею» [с.168];

- «бо як же оце йти в осінь босому» [с.174];

- «підвівся, щоб іти, і впав: ноги не видержали. їх ніби одняло» [с.174];

- «він таки підвівся і пішов, ледве-ледве пересуваючи ступні в крутій пилюзі» [с.175];

- «найдужче боліли ноги зранку після ночівлі» [с.175];

- «роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, час від час дотуляючи їх просто до полум’я» [с.175];

- «на дорогу він ще раз добре відігрів ноги» [с.176];

- «климко підвівся – ноги одразу загули і налилися гарячим» [с.194];

- «а чого ж босий? – щоб легше на ноги…»[с.203];

- «ногам одразу стало затишно» [с.203];

- «климка осипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходьби» [с.204];

- «тай ніг уже не треба було б сідати гріть» [с.213];

- «йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги» [с.225].