1. Які відчуття у вас викликав вірш "Дощ полив"? Які почуття викликає у вас явище літнього дощу? 2. Як ви зрозуміли поезію "Кольорові миші"? Що означає образ кольорових мишей? Якою постає у вашій уяві дівчинка Анна? У чому суть цієї поезії? Чому когось дратує неординарність? 3. Визначте головну думку вірша "Чайка на крижині" 4. Вірш "Крила" Що таке алегорія? Як ви розумієте алегоричний образ крил? 5. "Лебеді материнства" Що символізують лебеді? У якому творі ви зустрічали такий же образ? Що людина НЕ може вибирати у своєму житті? Про що ця поезія В. Симоненка? Які почуття викликає? 6. Визначте ідею поезії "Ти знаєш, що ти - людина?" У чому унікальність людини? І що означають слова "жити спішити треба"? 7. Яким настроєм сповнена поезія "Гей, нові Колумби й Магеллани"? До чого закликає автор? 8. Як Софійці та Сашкові вдалося зупинити прокляття роду Кулаківських? 9. Охарактеризуйте Софійку: яка вона за характером. 10. Чого навчає повість - казка про Русалоньку сучасну дитину? 11. "Гер переможений" Яким був Фрідріх? Які почуття викликає у вас образ цього полоненого? Яка ідея новели?

1. Вірш Дощ полив викликає почуття суму. Літній дощ мені подобається. Одразу пахне чистим повітрям і приємне відчуття прохолоди.

2.Кольрові миші . Сусід якому все було не так він сірий злий чоловік. А дівчинка з листочків сухих робила мишей, яка хотіла просто розбавити життя яскравими барвами. а сусід бачить в цьому проблему бо життя у нього якесь сіре і чомусь його все дратує.

3.Головна думка вірша про зиму яка ніяк не почнеться і приходить весна.(як наші зими)

4. Алегорія-це б двопланрвогл художнього зображення, що грунтується на приховані реальних осіб, явищ, і предметів. Цей вірш можна назвати Алегоією. У людини крила -це руки . Буває такий настрій що відчуття ніби ти крила маєш.

5. Лебеді символізують материнську любов і ніжність. Людина не може вибрати мати, Батьківщину(батьків) . Викликає почуття турботи про свою дитину.( Мені подобається дуже сердечний вірш).

6. Ідея поезії в тому , щоб ми не забували прості речі, і не відкладали на завтра. Треба жити і насолоджуватись життям . Приділяти час своїм рідним, бо життя у нас одне. І ми повинні прожити його у задоволення.

7. Автор закликає щоб людина обов'язково мріяла, прагнула робити великі і малі відкриття жити яскравим повноцінним життям.

8. Сашко з Софійкою зупинили прокляття врятувавши Катрю з сім'єю. дід Точки повернувся до сім'ї. Бабуся сердилася доки не прочитала листа.

9. Софійка за характером звичайна школярка, яка до батькам доглядати за дітьми. Вона довго підбирала одяг щоб привернути увагу хлопців . Вона завжди була готова прийти на до щірі,відверта, смілива, відповідальна, розумна.

10. Повість Русалонька навчає доброти та щірості наприклад і Софійки яка працьовита , добра, і має активну позицію у житі.

11. Фрідріх виділявся з групи полонених . Він намагався розважити жорстоких дітей, пестити їх співом ви пісні. Він бачив красу в дрібницях. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме і поцілує своїх дітей. Але на жаль, цьому не дано було виповнитися. Ідея новели зображення гуманного ставлення до полонених німців які відбували зруйноване місто відносини Фрідріха з дітьми, жінками. Ідея засудження війни, жорсткості, уславлення чуйності.

Объяснение:

Народився Василь Іванович у селі Адріянопіль на Луганщині у селянській родині. Закінчивши українську семирічку, пішов продовжувати середню освіту в російськомовну школу. Про свій початок дорослого життя поет так розповідав кореспонденту журналу «Україна»: «1964-го я вступив до Київського університету імені Т. Г. Шевченка й рік навчався на філологічному факультеті. Потім склалося так, що в театральному інституті Володимир Денисенко набрав режисерську групу й у ній не виявилося жодного, який би знав українську мову, був причетний до нашої культури. Отоді Сергій Параджанов і порадив йому запросити навчатися мене. Я згодився. Однак в університеті не розрахувався, до інституту не перевівся. Після співбесіди походив з місяць на навчання й побачив, що там немає науки, що то ремісниче училище, яке готує ремісників. Поверхово і швидко. Університет я покинув, бо не відбував трудової практики в колгоспі, а то було страшніше за академнеуспішність — відраховували одразу ж. Подав заяву за власним бажанням та й розрахувався, а з 1966 року поновився в Донецькому університеті — на другому курсі…

Правильні відомості про Землю та її форму з’явились не відразу, не в один час і не водному місці. Проте де саме, коли, у якого народу вони були найбільш правильними, з’ясувати важко. Дуже вже мало збереглося про це вірогідних стародавніх документів та матеріальних пам’яток.
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені. 

Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.