Напис , , Вітько+Галя" Федтко зробив

ответ: На стовбури дерева

Объяснение:

Дуже цікаве запитання, кого можна вважати справжнім другом? впродовж всьго життя ми контактуємо з величезною кількістю різних людей. кожен з них залишає свій слід в нашій долі. це може бути красивий спогад, від якого стає тепло на душі, або стійке враження від років проведених разом. хтось з цих людей здається ідеальним, рік за роком ми сумуємо за такими друзями, хоч і спілкувалися лише раз або двічі. інші люди викликають сумні спогади. таких ми називаємо товаришами по нещастю. зазвичай це людина, яка завжди уважно вислухає, і поділиться власними проблемами. 
але як відрізнити товариша, знайомого від справжніого друга?
моя відповідь - ніяк. на мою думку, дружби не існує взагалі. це слово надто часто використовується. від частого використання слова знебарвлюються і втрачають сенс.  
існує безмежна довіра, терпіння, повага, тощо. адже коли ми сваримося з батьками, у нас не виникає думка про те, що треба шукати інших. і в дружбі має бути так само. друг це не просто людина з якою тобі приємно спілкуватися, це людина, чиї дивацтва ти готовий терпіти, і яка готова терпіти тебе.
прикладом справжньої чоловічої дружби для мене стали стосунки Яви і Павлуші. їх спілкування не затьмарене заздрістю, пихою або зверхністю. вони гармонійно доповнюють одне одного. врівноважений і спокійний Павлуша і веселий непосидючий Ява. їх дитинство сповнене різноманітних пригод і вигадок. одне заради одного вони готові на все. коли Ява вирішує втекти з дому Павлуша як справжній друг до йому здійснити цей задум, разом вони блукають у кукурудзі, разом висліджують, як їм здавалося, шпигунів, разом чіпляють шкільний дзвоник на собаку, і разом несуть за це покарання. життя їхнє не затьмарене інтеренетом, і від того чудове. вони знахоять цікаві прогоди в усьму, що трапляється на шляху. вони можуть уявляти себе тореодорами, акторами, героями улюблених книг, шпигунами, слідчими, сваритись, навіть битись, підтримувати одне одного в скаладних життєвих ситуаціях і переживати разом найкраші моменти життя.
саме таким я уявляю справжнього друга. людина, яка завжди поруч, в будь-якій ситуації. навіть після сварки. друг може не завжди вітатися, не телефонувати досить довгий час і не висилати вітальні листівки на свята. достатньо того, що в скрутну годину він буде поруч.   

Сьогодні я Вам розповім свою історію про могутнього Івана Силу.Іван - звичайний сільський хлопчина, виріс у сім'ї вчительки й письменника. Всі зараз подумать,, Про що ж цей твір? ". Я Вам відповім..

Іван Фірцак - справжнє ім' я хлопчини, працював майстром по ремонту взуття. Тоді він не був відомий, як Іван Сила. Це прізвисько, він отримав, коли вони з один хлопчиною(його одноклассником) побилися, тоді й він і отримав інше ім' я Сила.

Іван-полюбляв їздити до своїх батьків, які залишились у селі, а Сила переїхав до міста.

Коли Іван сів у потяг, розложив вже свої речі, раптом зупиняються раптом зупиняється потяг! Всі були налякані, а Іван встав і пішов, виявилось почала горіти кабіна водія потяга. Іван заліз у вогонь і дістав водія. Водій був обпечений, майже весь. Це була не поїздка, а щось нереальне! Всі плакали, всі у бруді. Здавалось, життя закінчилось.

Після цього випадку, Івана Силу, нагородили медаллю, й він посів велике місце у державі.

Объяснение: Чем смог тем