3.Де відбулося знайомство Івана Сили з Міхалом Голим: А у потязі Б на вокзалі В у цирку Г у поліції Д на радіо 4.Як познайомилися Сила з доктором Брякусом: А під час бійки з вусатим дядьком Б на вокзалі завдяки Голому В після перемоги над Велетом Г завдяки вуйку Микульці Д завдяки маминим галушкам 5.Доктор Брякус виявився: А зубним лікарем Б тренером В литячим лікарем Г шахраєм Д учителем 6. Іван Сила паралельно з тренуванням займався: А працював вантажником Б працював у цирку В працював у поліції Г працював глашатаєм Д працював сторожем 7. Кому належить ця характеристика: «Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами»: А слідчому Бенцику Б Івану Силу В доктору Брякусу Г капітану Миколайчику Д агенту Фіксі 8. Про кого Брякус сказав: «Кошеняткові вже здається, що воно стало тигром»: А Миколайчик Б Фіксу В Станіслава Г Корненлія Д Івана Силу 9. Іван Сила серед комплексу інших вправ виконував і жим зі штангою (щодня), отже, приємно здивував, піднявши: А 100 кіл Б 160 кіл В 120 кіл Г 109 кіл Д 200 кіл 10. На чемпіонаті Республіки з важкої атлетики Іван Сила змагався з: А Магдебурою Б Миколайчиком В Фіксою Г Голим Д Велетом 11. Чому, на вашу думку, подружились Іван Сила й Міха Голий?

3)а

4)а

5)а

6)а

7)д

8)г

9)б

10)д

Объяснение:

Історичні пісні та думи - жанри української народної творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов'язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі - усі ці події були мотивами українських дум. 

До кращих українських дум належать "Дума про козака Голоту", "Дума про Марусю Богуславку", "Дума про Самійла Кішку", "Дума про Івана Богуна" та ін. 

За змістом думи дуже подібні до історичних пісень, а за виконанням - до плачів, голосінь. Автори дум невідомі. Ними переважно були учасники подій- козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. Від села до села, від міста до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до України. І. Франко назвав думи й історичні пісні безсмертними пам'ятками, створеними генієм самого народу. 

У відтворенні подвигів героїв у думах, як і в історичних піснях, реалізм поєднувався з романтичним ореолом. Щедро використовувалися у думах та історичних піснях народнопоетичні символи (орел, сокіл - козак; крук, ворон - ворог; зозуля - мати, вдова), порівняння (скрива, як вовк, споглядає). У текстах дум трапляються заперечні порівняння: "Ой та то ж не пили пилили, Не тумани вставали, - Як із землі турецької, Із віри бусурманської, З города Азова, з тяжкої неволі Три брати втікали". 

Стилістичну функцію уповільнення розповіді в думах відіграють синонімічні повтори-тавтологія (думає-гадає, грає-виграває). 

Мова дум, як й історичних пісень, збагачена постійними епітетами: кінь у козака завжди вороний; козак постійно у русі, в дії, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; він обороняє землю християнську. 

:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.