Нічим не можна відкупитися й відмолитися від персонажа * Чорного лицаряДрімотиІкотиПолудниці​

Недаремно говорять: «Життя прожити — не поле перейти». І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: «На чужих помил­ках вчаться», — але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед товаришами рухали вчинками героя оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки». Юрко — міський хлопчик, який кожного літа приїжджає до бабусі в село. Тося — сільська дівчинка. їй дуже цікаво спілкуватися з Юрком, той розповідає про місто різні історії. Дівчинка вірить, не здогадуючись, що всі історії не зовсім правдиві. Одного разу діти побачили, як дика качка вела свій виводок до води. Зворушлива картина. Але в Юрка виникло бажання спіймати таку здобич.Не звертаючи уваги на розпачливий крик качки, він забрав пташенят. Не зважав хлопець і на прохання й пояснення Тосі, чому цього не можна робити. Юр­ко запевняв дівчинку, що буде турбуватися про пташок. А чи потрібна його тур­бота качатам? Звичайно, що ні. Хоча вдома хлопець знайшов ящик, насипав зерна, пташенята гинули на очах. Юркові набридло дивитися на маленьких. Він полишив їх і пішов звати сільських хлопців, щоб похизуватися своїм уловом. Тося вже не могла стримувати свої переживання. Дівчинка забрала знесилених каченят і понесла до води. Юрко не знайшовши пташенят, одразу зрозумів, куди вони поділися. Прибігши в ліс до ставка,хлопці побачили Тосю. Дівчинка, поклавши на воду пташенят, водила руками по воді. Хлопці кинулися їй до але сили покидали каченят.Дуже хочеться вірити, що сім’я дикої качки все ж таки вижила. Юрко запев­няв себе, що вони живі і щасливі. І хоча тепер він точно відчував свою провинні шкодував про скоєне, але виправити помилку вже не міг. Тож недаремно гово­рять: «Сім раз відмір, а один раз відріж». Жахливий вчинок, якому не можна знайти виправдання. Хлопець вчинив не­розсудливо, не прислухався до слів Тосі. Треба любити і берегти природу, при­слухатися до порад друзів. Не можна бавитися пташенятами, їжачками чи будь-якими іншими братами нашими меншими. Ми всі є частинкою природи.

Розділ 1:
Лебеді летять.
Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця.
Зустріч з дядьком Себастіяном.
Лист від батька Михайлика. Прогулянка хлопчика з Петром до лісу.

Розділ 2:
Любов Михайлика до книги
Їжа для орачів
Книжечка
Дивимось диво
Бабське чаклування.

Розділ 3:
Якимівська загорожа
Чорнява дівчина біля вориння
Розмова з дівчиною
Прощання з любою
Делікатність дідуся
Мій сон

Розділ 4:
Намотування вітряків
«Космографія» – незрозуміла книга
Босонога ярославна
Продаж корови заради навчання

Розділ 5:
Розповідь про гриби
“Тарас Бульба” – книга від попа
Знахід маремухи і сироїжок
Пісня про гай
Молоденькі червоноголовці

Розділ 6:
Гостювання Михайлика у дядька Себастіяна
Повернення Порфирія з банди
Скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна
Вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна.
Читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка

Розділ 7:
Повернення Михайлика з дідом додому вночі
Зустріч подорожуючих з червоноармійцями
Хвороба і смерть дідуся
Сум бабусі за дідусем
Похорони бабусі.

Розділ 8:
Сум Михайлика за померлими старими
Зустріч хлопчика з Любою
Приїзд батька Михайлика
Михайлика приймають до школи у другий клас
Батько купує сину чоботи

Розділ 9:
Оголошення про першу театральну виставу на селі
Намагання Михайлика потрапити до театру
До дядьки Себастіяна
Перегляд театральної вистави в селі
Від’їзд Мар’яни з козаком
Звернення Мар’яни до Михайлика про важливість навчання
Михайлик з Любою йдуть до школи