До ть "Чорна рада" Підназва роману "Чорна рада": А. історична повість; Б. хроніка 1663 року; В. історико-публіцистичний роман; Г. хроніка 1654 року. З якою метою полковник Шрам залишає рідні місця і вирушає в дорогу: А. щоб до Сомкові залишатися гетьманом; Б. щоб зустрітися з бойовим товаришем Череванем; В. щоб одружити сина Петра; Г. щоб самому спробувати стати гетьманом. . В романі П. Куліша «Чорна рада» такими рядками було описано одного з героїв: «Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані аж на жупан ізвисали…»? Будь ласка, укажіть кого?: А. Кирила Тура; Б. І.Брюховецького; В. Гвинтівки; Г. Шрама. Про кого із персонажів «Чорної ради» Пантелеймона Куліша сказано? «Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік…» А. про Петра Шраменка; Б. про старого Шрама; В. про Якима Сомка; Г. про Кирила Тура. Хто з персонажів роману П. Куліша «Чорна рада» каже такі слова: «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і роки»? А. Брюховецький; Б. Сомко; В. Гвинтовка; Г. Шрам Про кого з персонажів роману П. Куліша «Чорна рада» йдеться: «Він добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти»? А. про Кирила Тура; Б. про Петра Шраменка ; В. про Матвія Гвинтовку; Г. про Якима Сомка. Хто писав так П. Кулішев тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду», я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більше нічого, як А. І. Франко; Б. М. Костомаров; В. І. Нечуй-Левицький; Г. Т. Шевченко. Про кого у романі П.Куліша „Чорна рада” сказано: „Ще, може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, одної хисти одного завзяття” А. Кирила Тура та Петра Шраменка Б. про Якима Сомка та Івана Брюховецького В. про Івана Шрама та Петра Шраменка Г. про Івана Шрама та Матвія Гвинтовку . Хто є побратимом гетьмана Якима Сомка у романі П.Куліша „Чорна рада” А. Іван Брюховецький Б. Юрась Хмельниченко В. Петро Шраменко Г. Кирило Тур За що Кирила Тура покарали біля стовпа? А. за те, що викрав перстень у Брюховецького Б. за те, що бився з Петром Шраменком В. за те, що зв’язався з бабами Г. за те, що не дотримався козацьких звичаїв 27–28 червня 1663 року в Ніжині відбулася „Чорна рада”, названа так тому, що в ній брали участь А. чернь – низове козацтво, міщани та найбідніші селяни Б. козаки, що прийняли від ченців помазання і благословіння В. козаки, одягнуті у чорний одяг Г. козаки під чорними прапорами Слова: „Пропала вже, бачу, лицарська честь на Вкраїні! Положили ми її з батьком Богданом у д

ответ:Історичні постаті: Яким Сомко, Іван Брюховецький, Василь Золотаренко, Михайло Вуяхевич, Матвій Гвинтовкакнязь, Данило Великогагін (у романі - Гагін).

Вигадані: козак Черевань, полковник Шрам, Кирило Тур, Петро, Леся. Але варто пам'ятати і про те, що, наприклад, образ Шрама має історичний прототип - сотника Шрамко, який, найбільш ймовірно, був змальований Кулішем.

Объяснение:

) Зустріч Герасима Никодимовича з євреєм.

(Єврей пропонує фальшиві гроші. Калитка ще вагається).

2) Залицяння Романа до Мотрі.

3) Хитра пропозиція фактора Гершка.

(Герасим може на ній нажитись).

4) Перевірка "фальшивих" грошей з кумом.

5) Відважне рішення Калитки, взяти більшу суму "фальшивих" грошей.

6) Брехня єврея. Герасимо обдурено, його обікрали.

7) Спроба самогубства (Калитка намагався повіситись). Герасима врятовано(копач Бонавентура врятував).

8) Дружина Герасима бідкається. Їхня сімя бідна, але Герасим живий.

Твір закінчується тим, що Герасим залишається з пустими руками. Але так до кінця і не розуміє, що гроші - не головне в житті.

Автор невідомий

Назва «Чи не той то хміль»:

Жанр: історична пісня.

Рік написання/видання приблизно 1649

Літературний рід: ліро-епочний твір

Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.