З яких цих творів згадано про Україну перша, колискова, бабунин дощ, сама собою річка тече, на срібні березі​

По моему

(Перша колискова)

я народився та живу в україні, це моя батьківщина, мій улюблений куточок землі. я дуже люблю мальовничу українську природу. безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. в усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. хоч, я впевнений, на землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. і я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.

тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

мій рідний край – це мова, пісні, книжки. це знайомі з дитинства казкові герої. це найперші спогади про власне життя. на мою думку, втратити все це – величезне горе. згадуючи про людей, яким доводилося залишати батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. а ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

усі ми на землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. ми маємо поважати одне одного. я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Твір-мініатюра на тему "Кобзарі - співці вільного життя" пропоную скласти так:

Кобзарі - це народні українські співаки та музиканти. Саме вони створювали чарівні твори у вигляді історичних пісень, дум, пісень з моралізаторським змістом. Всі свої пісенні твори кобзарі супроводжували гарною та майстерною грою на кобзі, бандурі чи лірі.

Недарма кобзарів називали співцями вільного життя, адже вони завжди були вірними вільнодумним традиціям. Саме ці народні музиканти були покликані формувати суспільну думку, передавати у соціум настрої громади. Сьогодні ми з повагою згадуємо тих, хто зумів зберегти народний скарб у вигляді пісень та ділився вільнолюбним духом з усіма людьми України.