Напишіть твір про толерантність Напишите сочинение о толерантности

Толерантність. Визначення цього поняття кожен з нас розуміє по-своєму і усвідомлює по-різному. Але все ж таки слово «Толерантність»- пояснюється як терплячий. Толерантна людина – це перш за все особистість, якій притаманні духовні, моральні цінності та якості. Як писав Олександр Довженко: «…людина повинна бути Людиною…». Цей вислів пояснюється тим, що кожен з нас повинен задуматися над своїм відношенням до інших, вміти правильно підтримати один одного, поважати людей, прислуховуватися до інших думок, поглядів. Бути толерантним – це перш за все культурне спілкування з оточуючими, до близьким і чужим людям, гарячий відгук на чужий біль, вміти правильно підтримати людину і в радості і в горі, поважати, шанувати і передавати з покоління в покоління звичаї, традиції і навички нашого народу.

  Серед всих відомих нам картин Т. Шевченка, мене найбільше вразила  "Християнська родина". Ця робота досить чітко та яскраво змальовує сільський колорит та відтворює минуле наших предків. Також вона нагадує про давні сільські звичаї та повсякдення. На самій картині зображено будинок, біля якого автор розмістив родину, а саме: матір, батька та сина, до яких підбіг пес. Робота виконана в яскравих тонах, даючи зрозуміти, що дія відбувається на заході сонця. Вона достатньо приємна, проста для приймання, а також викликає приємні родинні спогади.

Буба — головна героїня повісті. Дівчині 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою. Вона нічим не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси. А ось батьки Буби були відомими.

Мама Буби — відома авторка жіночих романів, а тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу.

У сім’ї Буба почувала себе нещасною, тому що її батьки були заклопотані, і не мали жодного уявлення про доньчине життя.

« Як твої спра­ви, Бу­бо? Усе га­разд? Бу­ба по­дума­ла, чи бать­кові спа­ло ко­ли-не­будь на дум­ку, що кож­ну роз­мо­ву він по­чинає од­на­ково. Нібищой­но по­вер­нувся з да­лекої по­дорожі. За­питан­ня, чи все в неї га­разд, бу­ло за­галь­ним, і аж ніяк не за­охо­чува­ло Бу­бу до звірянь».

«Уро­ки зро­била? — так ре­агу­вав на її по­яву бать­ко, ко­ли пох­му­рий і по­гано по­голе­ний, до­лав шлях зіспальні до ту­але­ту.

Він ніко­ли не че­кав, до­ки донь­ка щось ска­же, тож во­на й не відповіда­ла».

«Не впер­ше ма­ти в при­сут­ності донь­ки роз­мовля­ла са­ма із со­бою, своїм тілом, кол­го­тами й пур­пу­ровим свет­ри­ком. Але во­ни настіль­ки рідко зустріча­лися вдо­ма, що дівчи­на бу­ла вдяч­на їй навіть за пос­тать у дзер­калі, яка час від ча­су зу­пиня­ла пог­ляд на доньці, очіку­ючи схва­лен­ня в та­ких важ­ли­вих спра­вах, як колір шар­фи­ка, кот­рий ма­ти са­ме приміря­ла»).

І батьки Буби були нещасливі. Вони уни­ка­ли роз­мов, брехали, дра­ту­валися, у них не було ча­су для се­бе. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі.

Але Буба не лише переживає через відносини з батьками. Також вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради її найкращої подруги Йольки.

«На­решті те, що Адась, той са­мий, з  яким Бу­ба знай­ома з дит­са­доч­ка і яко­го лю­бить, по­чав зустріча­тися з Й­оль­кою. І що він навіть не по­думав піти з Бу­бою на «Міс Сай­гон», хо­ча в неї бу­ли два квит­ки».

«Не­щас­тям на­зива­ла Бу­ба й спра­ву із крип­тонімом «Адась». Бо хло­пець, зда­вало­ся, аб­со­лют­но її не помічав. Як­що й за­питу­вав у неї, то про Й­оль­ку. Як­що ба­лакав, то про Й­оль­ку. А ко­ли дівчи­на ба­чила й­ого на пе­рер­вах ве­село­го й у чу­дово­му нас­трої, то по­руч зав­жди бу­ла Й­оль­ка».

Йолька не була спражньою подругою Буби. Вона сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/buba-analiz-ta-harakteristika

Объяснение: