Перу Марка Вовчка належить збірка

Інститутка .............

Театр корифеев — первый профессиональный украинский театр. Открыто в 1882 году в Елисаветграде, и в этот год украинский театр отделился от польского и русского. Основателем театра стал Марк Лукич Кропивницкий, владевший всеми театральными профессиями. После него театр возглавлял Николай Карпович Садовский, который боролся за украинское слово и украинский театр во времена их запрета.

С Театром корифеев также связаны имена Марии Заньковецкой, Панаса Саксаганского.

Стиль синкретического театра, который объединял драматическое и комедийное действо с музыкальными, вокальными сценами, включая хоровые и танцевальные ансамбли, поражал чисто народной свежестью и непохожестью ни на один существующий театр.

Объяснение:

Славетну сторінку в історії української культури

відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор,

оперний співак (баритон) і драматург, творець першої

української опери. Семен Степанович ГулакАртемовський народився 4 лютого 1813 р. в сім'ї

священика у містечку Городище колишньої Київської

губернії (нині – Черкаська обл.), де у 1966 р. створено

меморіальний музей уславленого музиканта. Дядько

композитора – Петро Гулак-Артемовський – відомий

український письменник. Майбутній композитор навчався

спочатку в Київському духовному училищі, потім у

Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.

Після закінчення семінарії співав у київському митрополичому хорі у

Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.

У 1836 р. у житті С. Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка

визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський

композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга, де на той час

формувалася придворна хорова капела, капельмейстером якої був Михайло

Іванович. Гулак-Артемовський відразу поїхав до Петербурга, а Глінка

затримався, відвідуючи заможні шляхетні українські родини. Проте вакансії у

хорі були заповнені, і С. Гулак-Артемовський залишився в чужому місті без

роботи і грошей. Але з того часу М. Глінка не переставав опікуватись долею

Гулака-Артемовського. Повернувшись до Петербурга, Михайло Іванович

допоміг юнакові, поселив у себе на квартирі, почав активно його готувати до

сценічної діяльності. Заняття з уславленим композитором мали величезне

значення у вокальній підготовці юнака. Він часто співав на музичних вечорах у

Глінки, чаруючи їхніх відвідувачів тембром, свіжістю і силою свого голоса