Твір на тему творів якої тематики хотілося б більше у навчальній програмі.​

Валерій Шевчук згадував про історію написання твору: "Книгу" Дім на горі "я писав як би з кінця, тобто з другої, фольклорно-фантастичної частини" Голос трави ". Писала я її поволі: спочатку один розповідь, який я відкладав убік - хай належиться, тоді друге і так далі. Мав щастя, що мене тоді аж десять років не друкували, тому міг собі дозволити таку розкіш - не поспішати. А коли згодом переглянув всі ті розповіді, побачив, що вони утворюють певну цілісність.

Валерій Шевчук назвав свій твір Баладою, так як в ньому присутні фольклорні мотиви і фольклорна образність. Перш за все, фольклорно-фантастичне наповнення твору підтверджують тринадцять новел-притч Івана, який записує їх, щоб передати у спадок наступним поколінням свій життєвий досвід. У цих новелах поряд з людьми живуть повним життям сили природи. Грім, блискавка, веселка, мороз, вогонь, вода, повітря, часи  року, птиці та звірі стають образами, подібними до людей.

Сірої птахом нізвідки спустився до Галі Анатоль, зачарував дівчину поглядом своїх очей, білозубою посмішкою, міцними обіймами і дівчина піддалася обманців. Коли син виріс, Галя зустріла Володимира, який напився води з її рук і назавжди віддав їй своє серце. Настане час, і сірий птах-спокусник буде спокушати її дочку Оксану ...

Друга частина твору - це збірник окремих новел-притч, де діють демонічні сили: будинкові, відьми, чорти, перелесники, злі духи. Це потойбічне впливає на людину, змушує її діяти, боротися. Саме це робить весь сюжет напруженим і динамічним.

 

Уляна Кравченко

ХТО  ТО,  ХЛОПЧЕ,  БУВ  ТАРАС?

Хто  то,  хлопче,  був  Тарас?

—  Це  поет  бездольних  мас,

Це  співець  і  наш  Кобзар,

В  серці  мав  любови  жар.

Що  такого  він  зробив?

—  Україну  полюбив!

І  за  це  пішов  в  кайдани,

Щоб  терпіти  муки  й  рани.

Що  за  це  йому  дамо?

—  Серць  маленьких  все  тепло!

Ум  розважний,  пильні  руки,

Що  так  прагнуть  до  науки,

І  до  праці  для  народу  —

Це  найкраща  нагорода!

 

* * *

 

Уляна Кравченко

СОНЦЕ  УКРАЇНИ

 

Я  маленький  хлопчик

Сьомий  рочок  маю

Але  про  Шевченка

Вже  богато  знаю.

Нині  нам  про  Нього

Мамочка  сказали  —

Рушником  новеньким

Ми  портрет  прибрали.

Принесли  ми  жмінку

Рути  і  барвінку  —

Наш  Кобзар  коханий

Достойний  пошани.

Він  дитя  з-під  стріхи

Він  в  селянській  свиті  —

А  придбав  нам  слави,

Як  ніхто  на  світі.

А  та  наша  слава

Не  вмре  не  загине,

Наш  Тарас  Шевченко  —

Сонце  України.

Объяснение